Президент Петро Порошенко у середу, 28 листопада, підписав закон про запровадження воєнного стану в Україні. Зокрема, воєнний стан вводиться на 30 діб, до 26 грудня, у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.
Своєю чергою, держсекретар США Майкл Помпео пообіцяв Україні "повну підтримку, включаючи військову" для захисту суверенітету від агресії РФ. Водночас президент США Дональд Трамп пригрозив скасувати заплановану зустріч з російським лідером Владіміром Путіним на саміті G20 в Аргентині після захопилення українських кораблів.
Як відомо, 25 листопада російський корабель "Дон" протаранив український рейдовий буксир "Яни Капу". Вже увечері спецназ РФ захопив три українських судна – два малих броньованих артилерійських катери і рейдовий буксир. У результаті шестеро українських моряків було поранено, 24 члени екіпажу були захоплені в полон. Попри осуд міжнародної спільноти, російські окупанти розпочали в анексованому Криму судилища над моряками, їх звинувачують у нібито "незаконному перетині кордону".
Згодом стало відомо, що Росія перекинула з Чорного до Азовського моря морський тральщик "Вице-адмирал Захарьин", а на російських військових базах, які розташовані вздовж українського кордону, кількість танків РФ зросла втричі. Крім того, Москва розмістила уздовж кордону з Україною близько 500 бойових літаків тактичної авіації, а в окупований Крим почала перекидати берегові ракетні комплекси "Бал".
Тиждень.ua розповідає, як іноземні медіа відреагували на агресію РФ у районі Керченської протоки та введення воєнного стану в Україні.
Колишній глава МЗС Швеції Карл Більдт та експерт Європейської ради з міжнародних відносин Ніку Попеску у статті для Foreign Policy зазначають, що новий фронт України в Азовському морі – це великий виклик для Європи. На думку авторів, коли Росія атакувала українські кораблі й взяла у полон членів екіпажу, це ознаменувало нову фазу на стадії морського фронту між Україною та РФ. Так, на даному етапі встановлюються дві нові кризи європейської безпеки. Одна з них стосується свободи судноплавства, а інша – економічної життєздатності східної України в цілому.
Зокрема, анексія Криму у 2014 році і побудова Керченського мосту значно підвищили військові здібності РФ в Азовському морі, і в останні місяці російські прикордонники могли спокійно придушити свободу судноплавства усіх кораблів, які прямують до та з українських портів в Азовському морі. Що стосується економічної безпеки України, то велика частина її економіки на сході залежить від торгівлі через порт в Азовському морі. Українські порти в Чорному морі – далі, інфраструктура доступу є поганою, а транспорт дорожчий. "У регіоні вже виникають глибокі економічні проблеми; її інфраструктура та виробничі ланцюги були частково знищені війною, а експорт, що надходить через порт Маріуполь, за останні роки знизився на 58%. Іноземні інвестиції зникли", – йдеться у матеріалі.
Протягом декількох місяців прикордонники РФ почали зупиняли та перевіряли комерційні судна, які йшли до чи з українських портів. Такі затримки можуть коштувати судну від 10 до 12 тисяч доларів на день. Це робить український експорт менш конкурентоспроможним на міжнародних ринках, імпорт дорожчим, а місцевих споживачів біднішими – у регіоні, який вже збіднів та травмований війною і великою кількістю внутрішньо переміщених осіб. "Все це являє собою величезну ескалацію економічного тиску на Україну", – йдеться у статті.
Таким чином, окрім спостереження та вираження серйозної стурбованості, що можуть зробити європейці та американці? Дуже багато, насправді, вважають автори. По-перше, вони можуть продемонструвати дипломатичну та символічну підтримку свободи судноплавства в Азовському морі. Відправлення невійськових кораблів у море допоможе зберегти цей принцип. "І ні, Росія не буде атакувати кораблі третьої країни", – наголошується у матеріалі.
По-друге, європейці та американці можуть ухвалити стратегію економічної компенсації для України. Наприклад, подарувати пару буксирів. Окрім символіки, вони можуть інвестувати у відновлення шляхів та залізниць, які могли б зв'язати частини східної України з рештою країни. Також вони можуть послабити обмеження щодо доступу на європейський ринок.
Також автори вважають, що ОБСЄ повинна почати спостереження за Азовським морем. МЗС РФ поскаржилося на те, що Україна намагається зобразити Москву агресором в Азовському морі і змусити Захід посилити санкції проти Росії. Тому, якщо цей страх справжній, то Москва повинна бути першою, хто запросить міжнародних спостерігачів в Азовське море.
.jpg)
Кореспондентка американського видання The Daily Beast у своїй статті відзначає, що новий рівень протистояння між Росією та Україною викликав бурю реакцій в НАТО та ЄС, а Трамп зайняв двозначну позицію. Вона пише, що в' Києві багато хто поцікавився, чи Захід збирається підтримувати Україну не лише словами, але й діями.
Наприклад, у 2008 році під час тижневої війни між Росією та Грузією президент Джордж Буш направив судно з берегової охорони США до порту в Батумі, всього за 125 миль від російських кораблів. "Це поклало кінець гострому етапу війни", – йдеться у матеріалі.
Російські аналітики, розмірковуючи про реакцію Вашингтона, задавалися питанням, чи зможе Трамп скасувати заплановану зустріч з Путіним на саміті G20. "Я переконаний, що Трамп збирається проковтнути агресію Путіна", – сказав російський опозиціонер Ілья Яшин. Ви побачите, що він зустрінеться з Путіним наприкінці цього тижня, наче нічого не сталося ". За словами росіянина, понад 24 години після того, як російські війська захопили три українські кораблі, Захід не продемонстрував суттєвої підтримки Києва.
Водночас екс-посол США в Україні Джон Гербст не настільки песимістичним щодо можливої реакції з боку Вашингтона, який міг би закріпити санкції або здійснити низку більш агресивних заходів. "Звичайно, [в минулому] в заявах Трампа про Росію було властиво, використовувати дипломатичне слово, але політика його адміністрації була жорсткою",- сказав він. Гербст припускає, що зараз Україна може отримати більше протикорабельних та протиповітряних ракет.
Між тим, внутрішня політика України, ймовірно, не допоможе заспокоїти ситуацію. У понеділок президент Петро Порошенко підписав указ про оголошення воєнного стану. У понеділок ввечері Верховна Рада проголосував за підтримку законопроекту, який надає значну владу як Порошенко, так і українським військовим.
Своєю чергою, Москва опублікувала зізнання захоплених українських моряків про те, що вони "вступили у територіальні води Російської Федерації".
Авторка наголошує, що критики Порошенка в Москві показали, що закон про воєнний стан був політичним кроком, спрямованим на перенесення президентських виборів. "Кремль завжди намагається змінити тему з того, що відбувається на полі бою, до того, що відбувається в політичній системі України", – сказав Гербст. Однак українська влада оголосила, що, незважаючи на кризу, президентські вибори відбудуться 31 березня 2019 року.
Американське видання The New York Times у редакційній статті зауважує, що напад Росії на українські кораблі поблизу Керченської протоки був порушенням міжнародного права та небезпечною ескалацією незареєстрованої війни, яка триває понад чотири роки.
У матеріалі підкреслюється, що Кремль може заявляти про провокацію, про спробу українського президента зробити політичну диверсію або про щось інше, але нічого не змінює той факт, що в Росії не було жодних законних підстав для стрільби по трьох українських кораблях та їх захоплення .
З тих пір, як Путін відкрив новий міст через Керченську протоку, Росія почала нав'язувати свій контроль над протокою та Азовським морем. Сутичка на морі мали невдалі наслідки подальшого заплутування української політики, яка вже була брудною. Оголошений Порошенком воєнний стан викликав серйозні занепокоєння, оскільки він надає уряду більші повноваження, обмежуючи громадські збори, ЗМІ, вільне пересування та інші громадянські свободи. "Політичні потрясіння – це не перемога, яку Росії слід дозволити вимагати", – йдеться у статті.
"Пряма атака на українські кораблі не може залишатися безкарною…Сполучені Штати та їхні західні союзники можуть застосувати більш жорсткі економічні санкції, заборонити своїм кораблям входити в російські порти в Чорному або Азовському морях або збільшити військову підтримку для України", – підсумувало видання.
Американська газета The Washington Post у редакційній статті наголошує ,що нова агресія РФ проти України демонструє, зокрема, те, як мало турбує Путіна реакція Заходу чи США. "Цей жорстокий акт війни, який явно порушив як міжнародне право, так і договір між Україною та Росією, завершився рухомою кампанією Росії з блокування українських портів на Азовському морі поблизу Криму" . -йдеться у матеріалі.
Безумовно, більшість західних урядів на стороні України. Своєю чергою, Сполучені Штати повинні твердо рухатись, щоб запобігти подальшій агресії з боку Росії та відновити право України на відправлення кораблів через Азовське море та Керченську протоку. "Російським портам у регіоні можуть загрожувати санкції. Україні можуть постачати протикорабельні ракети, які дозволять їй краще захистити себе", – йдеться у статті.
Як мінімум, агресія Путіна повинна вплинути на зустріч з Трампм на саміті Великої двадцятки в Буенос-Айресі. Зокрема, якщо глава Білого дому все ж зустрінеться з лідером РФ, він повинен сказати, що напад на Україну є неприйнятний і матиме наслідки. У підсумку невиконання цього завдання просто підтвердить чітке переконання Путіна, що подальша агресія проти України йому нічого не коштуватиме.