Минулого тижня світові медіа найбільше говорили про можливі причини збільшення антиукраїнської риторики у соціальних мережах та реальному житті серед поляків щодо українців, та про кроки, які необхідно зробити Верховній Раді напередодні виборів 2019 року.
Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.
.png)
Авторка польського видання Gazeta Wyborcza Анна Мєжинська у своїй статті зазначає, що у соціальних мережах зростає рівень ненависті до українців. Згідно з опитуванням Центру дослідження громадської думки (
Зокрема, на форумах і у Твіттері дискусії на цю тему гострі, але досить урівноважені. Однак опонентів України авторка знайшла на Фейсбуці. "Ці середовища все ще нечисленні, але дуже активні", – зауважує вона.
Інтерес до українців за останні тижні постійно зростає. Це можна побачити, наприклад, у порівнянні кількості згадок у польській мережі на тему України (та українців), Литви (і литовців), а також мусульман. Про Україну за останні 30 днів було майже 25 тис. згадок, з них майже 14 тис. було у соцмережах. Водночас про Литву – понад 6 тис., половина з яких у соцмережах, а про мусульман – майже 9 тис., з яких 6 тис. – у соцмережах.
Антиукраїнські теми були присутні у польському інтернет-просторі ще з 2014 року. Після того, як Росія анексувала Крим, в Польщі Україна мала і громадянську, і політичну підтримку. Це було небезпечно для Кремля, тому проросійські ЗМІ та акаунти створили у польській мережі антиукраїнський наратив. У червні 2017 року введений в дію безвізовий режим Україна-ЄС, хоча це стосується туристів, а не працівників, але прокремлівські акаунти, що діють в Польщі, використовували це для подальшого посилення антиукраїнського наративу. Звідси зростає кількість згадок у мережі.
Іншою причиною є інформація у ЗМІ про кількість українців у Польщі. У свою чергу, ненависть, висловлена у мережі, починає виявлятися і у "реальному світі". Націоналісти з радикальної партії Ruch Narodowy (Національний рух, – Ред.) у нещодавно оголошеній програмі місцевого самоврядування включили антиукраїнський (а не антимусульманський) постулат. "Зупинити українізацію Польщі" – заявили вони 1 вересня на з'їзді місцевого самоврядування. Також 8 вересня члени ультраправого "Національно-радикального табору" (Obóz Narodowo-Radykalny, ONR) у Вроцлаві знову організували пікет проти українців. Прийшли лише десяток людей, але, спираючись на антиукраїнські настрої, НРТ сьогодні набирає нових членів. "Наші сім'ї та наші друзі поїхали за кордон, а " економічні експерти " розповідають нам, що українці рятують нашу економіку. Давайте закінчимо цю патологію! Скажи НІ економічній міграції! Бойкотуй компанії, що наймають українців! "- було написано у листівках ONR.
Нещодавно в Нижній Сілезії з'явився приватний рекламний щит біля автостради А4 про "геноцид громадян Другої Польської Республіки представниками ОУН-УПА. Ця ініціатива з'явилася на антиукраїнській групі у Фейсбуці, яка випустила рекламний щит. "Ефект так сподобався, що тепер триває збірка на наступних шість „реклам”, що коштуватиме 11,5 тис. злотих – наче небагато, але наскільки сильні мусять бути емоції, так як люди визнають, що варто витрачати свої гроші на цю мету?", – питає журналіст.
Крім того, польський депутат фракції Kukiz'15 Марек Якубяк сказав: "Я говорю про своє ставлення до українців. Той факт, що українці мордували своїх сусідів на Волині, є непробачним. Сьогодні вони всі їм зобов'язані, вони приїжджають сюди тільки в ділових цілях ". Також з Kukiz'15 Томаш Жимковський наголосив: "Українці роблять з нами, що хочуть. Ми даємо їм гроші на дороги, а вони будують пам'ятники Бандері ". Подібні заяви містяться у ЗМІ і в соцмережах. Групи та сторінки у Facebook збирають антиукраїнських поляків. ("Українець не мій брат" – 66 тис фанів, "Стоп українізації Польщі" – 3,2 тис., "Польський Львів" – 8 тис, "Львів завжди польський" – 11 тис., "Львів – польський" – 39 тис., "Я пам'ятаю Волинь" – 29 тис., "Справа кордону – справа нації" – 3,3 тис.)
"Інфікування ненавистю до українців виключно просте. Антиукраїнські сторінки відкриті, і кожен має доступ до них. Користувачі широко повторюють зміст, представлений там. Деякі групи також доступні для всіх", – йдеться у матеріалі. Щодня публікуються статті, які показують українців з якнайгіршої сторони( nczas.com, medianarodowe.org, magnapolonia.org, wolnosc24.pl, wolna-polska.pl, kresy.pl). Кількісний аналіз згадок на тему України у минулому місяці показав, що лідерами таких новин стали польські Sputnik і Kresy.pl. Sputnik – це відкрите прокремлівське середовище, його інформація копіюється багатьма правильними веб-сайтами. Раніше схожі портали орієнтувалися на мусульман, але протягом кількох місяців вони вийшли на задній план. Сьогодні найгіршими є українці.
Величезні емоції на антиукраїнських сторінках викликала справа активістки Людмили Козловської, керівника фундації "Відкритий діалог". У соцмережах її називали „упадлінка”, що образливо визначається як „укурвінка” або просто „бандерівка”.
У статті наголошується, що на антиукраїнських сторінках Росія не виступає як ворог, а скоріше як стабільна держава. Путін з'являється у коментарях як той, хто може зупинити привласнення Польщі Україною. "Існують статті, які свідчать про те, що польсько-російський розділ України є найкращим вирішенням ситуації", – стверджує Мєжинська.
Автор заявляє, що антиукраїнські реакції користувачів можна розділити на дві групи. По-перше: "ми ненавидимо українців, оскільки вони вчинили геноцид поляків (волинський злочин)". По-друге: "українці псують польський ринок праці, а також привласнюють нашу країну, при цьому це лише початок, тому що за українцями будуть мусульмани або азіати, і змусять поляків емігрувати".
"Кремль буде тільки потирати руки, якщо Польща перестане підтримувати прозахідні устремління України…Кремль вже кілька років працює над сваркою поляків з українцями. І сьогодні ми бачимо перші реальні наслідки цієї пропаганди", – підсумовує журналіст.
У статті аналітичного центру Atlantic Council глава коаліції провідних громадських організацій та експертів України "Реанімаційний пакет реформ" Олена Прокопенко описує шість кроків, які необхідно зробити напередодні виборів 2019 року.
Зокрема, до початку президентської кампанії залишилося менш ніж чотири місяці. ЗМІ вже переповнені популістськими обіцянками й наріканнями політичних опонентів. На вуличній рекламі переважають привабливі гасла і старі обличчя партійних лідерів, а телевізійні канали перерозподіляють між собою власники-олігархи.
У свою чергу, Верховна Рада мало що може зробити до початку сезону виборів.Тут, на думку автора, треба бути реалістичними і визначати пріоритети. Проте активістка пропонує шість кроків, які дозволятимуть подальшу трансформацію та стійкість України.
По-перше, Прокопенко вважає, що потрібно продовжувати ставити питання національної безпеки у пріоритет. Низка законопроектів у цій сфері очікує ухвалення, і це варто завершити до кінця 2018 року та забезпечити їх найшвидше прийняття. Так, закон про нацбезпеку, який ухвалили у червні, також передбачає ухвалення додаткових законів у цій сфері, включаючи щодо СБУ.
По-друге, експерти справедливо визнають, що проведення двох виборчих кампаній, президентської і парламентської, в умовах нинішньої виборчої системи є не меншою проблемою для національної безпеки". Парламент має повністю ухвалити новий виборчий кодекс, який запровадить пропорційну систему з відкритими регіональними партійними списками на наступні парламентські вибори у жовтні 2019 року. Це значно зменшить ризик корупції та дозволить виборцям визначити шанси кандидатів.
По-третє, серед важливого є і боротьба з корупцією та обрання нових суддів. Йдеться про створення Вищого антикорсуду та вибір 78 нових суддів до Верховного суду, крім 118 вже призначених, який триватиме, щонайменше, до початку 2019 року. Щоб забезпечити прозорість даного процесу, він має вирішальне значення для усунення всіх перешкод на шляху ефективної роботи Громадської ради доброчесності. Також дуже важливо припинити спроби підірвати діяльність НАБУ.
По-четверте, першочерговою має залишатися економічна політика. Парламент має усунути адміністративний тиск на бізнес шляхом прийняття законопроектів, що спрощують ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, захищають українських експортерів тощо. Виконавчі органи також повинні продовжувати реалізацію стратегії реформування державних банків, прийнятої у лютому 2018 року.
По-п’яте, важливим є подальше зменшення залежності регіонів України від центральної влади та зміцнення їх стійкості в умовах політичних та бюджетних потрясінь, які супроводжуватимуть майбутні вибори.
У шостому пункті авторка відзначає, що громадянське суспільство є сильним рушієм реформ і відіграє вирішальну роль у зберіганні досягнень пост-Майдану. Тому необхідно зробити всі необхідні кроки для того, щоб припинити переслідування й фізичні нападів на активістів.Парламент повинен скасувати неконституційне зобов'язання активістів громадянського суспільства подавати декларації, як це роблять державні службовці. Влада повинна забезпечити безперебійну, ефективну та безпечну участь громадянського суспільства у процесі політики та її здатність тримати контроль уряду.