У контексті технологічних змін, до яких підходить світ, Україні важливо не допустити масового напливу трудових іммігрантів з азійських та африканських країн для компенсації вибулих на заробітки українців. Про це на сторінках Тижня пише економічний експерт Олександр Крамар.
Натомість, за його словами, вже сьогодні важливо сформулювати чіткий посил вітчизняному бізнесу про те, що завезення дешевих трудових ресурсів не відбуватиметься ні тепер, ні в перспективі. Це може поставити його перед фактом, що орієнтуватися потрібно на автоматизацію виробничих процесів і дедалі активніше готуватися до дедалі дорожчої робочої сили, стимулювати підвищення кваліфікації, адаптацію до сучасних вимог освіти. Без чіткого сигналу, що дешевої робочої сили — ні української, ні іммігрантської — більше не буде, цього не відбудеться.
Також, зауважує Крамар, важливо усвідомлювати, що Третя й Четверта промислові революції, які тривають на різношвидкісному рівні в різних країнах світу, у будь-якому разі матимуть якщо не безпосередній, то опосередкований вплив і на Україну. Зменшення робочих місць для людей і заміна їх роботами та штучним інтелектом у розвинених країнах ударить передусім по трудових мігрантах, яких першими викинуть з економіки. І, на відміну від місцевих мешканців, вони матимуть значно менше шансів та можливостей претендувати на компенсаторні соціальні механізми на кшталт так званого безумовного доходу. Колишні трудові мігранти з багатших країн повернуться до своїх менш заможних, а звідти ті, хто свого часу приїхав на їхнє місце, — також до себе на батьківщину.
«Оскільки Україна в цій схемі ризикує виявитися крайньою, то сьогодні дуже важливо не допустити, щоб до того часу ми вибудували інерційну економічну модель заміщення робочих місць вибулих іммігрантами з інших країн. Маючи наразі перевагу в тому, що трудова міграція до нашої країни ще не набула таких масштабів, як до інших, багатших країн Європи, є шанс зробити чимало, щоб в умовах знищення робочих місць у результаті роботизації постраждати менше, ніж інші. Наша слабкість через стрімке природне зменшення трудових ресурсів, згадана на початку статті, може перетворитися на перевагу», — пише експерт.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»