Згідно із офіційними даними, середня українська пенсія трохи перевищує 1000 гривень. Проте понад половина українських пенсіонерів отримують не більше 800 гривень, і лише кожен десятий – більше за півтори тисячі.
Якщо порівняти ці суми з тими, які мають пенсіонери в інших країнах, то виявиться, що середня пенсія в Україні у 14 разів менша, аніж у Фінляндії, у 9 разів менша, ніж в США чи Німеччині, у четверо менша за пенсію у Польщі і навіть удвічі менша за середню російську пенсію.
Водночас Україна є лідером Європи за обсягами витрат на виплату пенсій у співвідношенні до обсягів економіки. За минулий рік частка пенсійних видатків становила понад 18% українського ВВП. Для порівняння – Польща витрачає на виплату пенсій 13,9%, Німеччина – 11,4%, Швеція – 10,4%.
Крім того, в Україні мешкає 13,7 мільйона пенсіонерів і 15,2 мільйона платників податків працездатного віку. Тобто на 100 працюючих припадає 91 пенсіонер. Ще 50 років тому це співвідношення становило 23 пенсіонери на 100 працюючих.
За підрахунками демографів, вже у 2015 році на кожні 100 працюючих припадатиме 100 пенсіонерів, і надалі пропорція тільки погіршуватиметься. Відтак, Пенсійний фонд, єдиними доходами якого є внески на пенсійне страхування від працюючих і роботодавців, потребуватиме все більше дотацій із бюджету, які 2010 року складають близько 29 мільярдів гривень, що у кілька разів перевищує річні видатки на медицину, освіту чи оборону.
Експерти зауважують, що українська ставка внесків на пенсійне страхування чи не найвища у світі: 33,2% для працедавця і 2% для працівника. Не зважаючи на низький податок на дохід. Не зважаючи на таке навантаження на працюючих, наприкінці минулого року Пенсійний фонд покрив за рахунок власних надходжень лише 62,3% видатків. Ще 5 років тому це було 83%.
Саме схожість пенсійної системи на фінансову піраміду напередоні її краху, робить пенсійну реформу неминучою, – кажуть у Світовому банку.
Пабло Сааверда із представництва Світового банку в Україні наголошує, що міжнародні фахівці пропонують не лише підвищення пенсійного віку, про яке найбільше згадують в Україні, коли йдеться про пенсійну реформу.
«Є кілька варіантів розв’язання пенсійної проблеми. Серед найперших необхідних кроків зниження пенсій для тих, хто отримує надвисокі пенсії або додатковий дохід, із одночасним захистом пенсіонерів, доходи яких є невисокими. Щодо підвищення пенсійного віку, то ми ніколи не пропонували, аби воно відбулося одразу на 5 років. Наша пропозиція була дуже поміркованою – 6 місяців підвищення пенсійного віку за один рік. Тобто, сумарно перехід триватиме 10 років. Я би назвав це дуже поступовою реформою. Зараз Пенсійний фонд України провокує створення величезного дефіциту бюджету, витрачаючи більше, ніж отримує доходів. Це означає, що він «з’їдає» інші видатки країни – на медицину, на інфраструктурні проекти, тощо. Тобто, зростання всієї економіки поставлено під загрозу», – пояснив Сааверда.
У Світовому банку наголошують, що кожна країна сама обирає, яку частку свого продукту витрачати на пенсіонерів, а скільки на працююче населення чи дітей. Загалом, у світі витрати на виплату пенсій становлять від 3% до 10% ВВП, проте жодна країна не може довго терпіти такий тягар як 18% від ВВП, як це наразі відбувається в Україні.
Тим часом українські урядовці, лише заявивши про плани збільшити пенсійний вік для жінок як один із елементів пенсійної рефорим, вже змушені виправдовуватися за цей вкрай непопулярний крок. Деякі представники Партії регіонів вже запевнили, що заяви про плани збільшити пенсійний вік були потрібні українському уряду лише для того, аби отримати черговий кредит від МВФ.
Представник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько вважає, що фінансовий ефект від підвищення пенсійного віку для жінок не зможе перекрити величезну діру у пенсійному фонді. Варто йти шляхом збільшення та легілізації зарплат працюючих, які і є тим джерелом, що наповнює пенсійний фонд за існуючої солідарної пенсійної системи. Але і тут є певні зауваження.
«Зараз мінімальна зарплата трохи більша за мінімальну пенсію, але вона дуже далека від тих коефіцієнтів заміщення, які практикуються у нормальних країнах. А пенсія ж формується із заробітної плати. Якщо заробітна плата низька, пенсія просто не може бути високою. І тут ми опинилися у замкненому колі. Підвищувати зарплату серйозними темпами небезпечно за умов кризи, бо, крім інфляції на споживчому ринку, це нічого не принесе. Це треба було починати у роки економічного зростання. Поки економіка не підніметься, щось результативне зробити буде дуже складно», – розповіла Черенько.
