Заповідник, сховище для ядерних відходів та сонячна електростанція. Перспективи Чорнобильської зони відчуження

26 Квітня 2018, 15:54

У четвер, 26 квітня, в Україні відзначають 32-гу річницю катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, з цієї нагоди президент України Петро Порошенко повідомив, що на грудень 2018 року заплановано уведення в експлуатацію нового безпечного конфайнмента, а об’єкт «Укриття» буде перетворений на екологічно безпечну систему. За його словами, сучасна чорнобильська зона має стати місцем нових прогресивних технологій, територією змін.

Тиждень.ua зібрав усі проекти, що реалізуються чи будуть втілені у зоні відчуження.

Біосферний заповідник

У березні 2017 року в межах 30-кілометрової Чорнобильської зони відчуження розпочав роботу Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.  Заповідник охопив територію зони відчуження, за винятком 10-кілометрової охоронної зони ЧАЕС, і мав на меті збереження природи, наукові дослідження і обмежене відвідування громадянами.

“Головною метою створення заповідника було збереження його неповторної флори і фауни, стабілізація гідрологічного режиму, реабілітація забруднених радіацією земель та проведення наукових досліджень у сфері екології, природознавства й географії”, – розповів керівник заповідника Тарас Мельничук.

Він також зазначив, що зараз у зоні відчуження живе близько 400 видів тварин, птахів та риб. 67 з них – занесені до червоної книги України. Щодо флори, то з 1 228 видів, знайдених на території зони, 61– рідкісні.

Сховище для ядерних відходів

Працівники Чорнобильської атомної електростанції влітку 2017 року розпочали перший етап комплексних випробувань сховища відпрацьованого ядерного палива №2 з імітаторами використаних тепловиділяючих збірок.

Перед будівництвом сховища міністр екології Остап Семерак наголосив на важливості такого проекту.

«Як і рік тому, я вважаю, що це  – надважливий проект для України. Цей об’єкт забезпечить безпечне збереження відпрацьованого палива  протягом тривалого періоду. Сьогодні відпрацьоване паливо знаходиться на зберіганні в Росії»,- зазначив Семерак.

А керівник Державного агентства з управління зоною відчуження наголосив на тому, що введення в експлуатацію нового сховища підвищить рівень безпеки зберігання відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської станції.

Відомо, що саме сховище розраховане на довготривале зберігання протягом 100 років.

Окрім цього, у листопаді 2017 року у Чорнобильській зоні відчуження офіційно розпочалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

Очікується, що воно зможе вмістити відходи трьох з чотирьох українських АЕС та безпечно зберігати їх упродовж 100 років.

«Спорудження цього сховища дасть Україні змогу зменшити енергетичну залежність від Росії і заощадить мільярди доларів, які можна інвестувати, наприклад, в енергетику», – заявила посол США в Україні Марі Йованович.

Під час відвідин Чорнобильської АЕС на 32-гу річницю трагедії Петро Порошенко заявив, що наприкінці 2018  року планується розпочати «гарячі» випробування на новому сховищі  відпрацьованого ядерного палива.

«Я щойно проекзаменував стан готовності. Мені доповіли, що на сьогоднішній день це 98%. І лише принципова позиція експлуатантів, за твердими директивами Уряду, забезпечує гарантовану якість і безпеку функціонування цього надважливого підприємства у майбутньому», – сказав президент.

Сонячна електростанція

Окрім заповідника та сховища для ядерних відходів, у Чорнобилі зараз працюють над створенням потужної сонячної електростанції.

Так, українсько-німецька компанія Solar Chernobyl будує електростанцію, яка працюватиме на сонячній енергії, передає Радіо Свобода.

Робітники ведуть роботи приблизно за 100 метрів від Арки.

Зазначається, що 3800 сонячних батарей нової електростанції зможуть забезпечувати потреби в електриці для приблизно двох тисяч помешкань.

Сонячні батареї нової електростанції у Чорнобилі кріпитимуться на забетонованому ґрунті. Компанія-будівник не може бурити жодних свердловин у цій зоні, або ж навіть копати радіоактивний ґрунт Чорнобиля. Робітники, задіяні на зведенні сонячних батарей, мають при собі лічильники, аби регулярно заміряти рівень радіації.