Напередодні саміту НАТО в Брюсселі, що відбудеться влітку, назріває три нагальних питання. Про це на сторінках Тижня пише британський журналіст Едвард Лукас.
Перше питання, за його словами, чи можуть США відправити свої війська у країни Балтії й чи варто це робити? Цього вимагають естонські, латвійські та литовські лідери. Та не все так просто. Що робитимуть американці в балтійських країнах? У Польщі вдосталь баз для навчань, а в країнах Балтії обмежений простір. Як усе організувати: дислокувати там війська на постійній основі чи за принципом ротації? Яку протиповітряну оборону забезпечити.
Лукас зауважує, що нині війська НАТО, що тимчасово відправлені в країни Балтії, перебувають там у позиції таких собі заручників. Вони відіграють роль перепони на випадок нападу. Але це адекватно працювало в Західному Берліні часів холодної війни. Якщо ж говорити про оборону Балтійського регіону сьогодні, то кількість солдатів виявиться аж ніяк не єдиною проблемою. Що буде, якщо ці сили таки доведеться задіяти?
«Отже, ми підійшли до другого питання: підкріплення. У разі кризи сили з важким озброєнням — без них ніяк не обійтися в наземних бойових діях проти Росії — не впадуть із неба. Щоб вирядити їх зі США, знадобиться кілька місяців. Навіть на переправлення амуніції та іншого оснащення територією Європи потрібно кілька тижнів. Росія це знає, а звідси й третє питання: стримування. У НАТО система ухвалення рішень і розподілу ресурсів у відповідь на збройну атаку поки що недостатньо надійна», — пише він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»