У середу, 11 жовтня, президент України Петро Порошенко виступив на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи. На вході представників української делегації зустрічала новообрана президент ПАРЄ Стелла Кіріакідес, представники української громади та бійці АТО, яких запросили на засідання ПАРЄ.
У промові глави держави йшлося, зокрема, про війну на Донбасі, порушення прав і свобод людини у Криму, питання звільнення політв'язнів та реформи в Україні.
Тиждень зібрав основні тези промови президента.
Війна на Донбасі
Порошенко заявив, що через три роки Україна не наблизилася до перспективи припинення війни на Донбасі.
"Три роки тому я стояв перед вами у якості глави держави. І ділився з вами досвідом перших днів протидії агресії Росії. Я б щиро хотів виступити сьогодні перед вами вже зі словами про те, що війна проти моєї держави уже завершена, що в межах міжнародно визнаних кордонів України завершені військові дії і зухвалу окупацію частин нашої суверенної території. На жаль, через більше ніж три роки з часу мого виступу перед вами, ми все ще не наблизились до цієї перспективи. Причина цього вам відома", – сказав Порошенко.
Він підкреслив, що РФ продовжує порушувати взяті на себе зобов'язання в рамках Мінських угод, а також "закриває очі" на заклики України та міжнародного співробітництва.
За словами президента, кожного дня надходять все більше тривожні звістки про грубе порушення прав людини на окупованих територіях, не просувається питання про звільнення заручників та політв’язнів.
Крім того, Порошенко додав, що Україна очікує на виконання Росією безпекових зобов'язань в ОРДЛО пілся того, як було на рік подовжено особливий статус Донбасу.
Кримське питання
Президент України запевнив, що готовий поговорити про можливість нового референдуму про статус півострову, але тільки після повернення Криму під суверенітет України.
"Я за все, що відповідає Конституції України. Питання суверенітету – це прерогатива національного референдуму. Ми готові говорити про такий референдум, але спочатку Крим повинен повернутися до складу України", – додав президент.
Він зазначив, що провести чесний референдум "під дулами російських танків" неможливо.
За словами глави держави, системні репресії російської окупаційної влади перетворили Кримський півострів на «острів несвободи та землю страху».
Він додав, що в окупованому Криму Росія застосовує «найгірші практики радянської репресивної машини».
«Кожен (в окупованому Криму – ред.), хто не приймає так званого «возз'єднання з Росією», стає жертвою довільних затримань, переслідувань, катувань, позасудових страт та нелюдського поводження», – зауважив президент.
Він також закликав членів Асамблеї, Комітету міністрів, генерального секретаря, комісара з прав людини та відповідні моніторингові органи подвоїти зусилля, спрямовані на захист прав людини та її свобод у Криму та на Донбасі.
"Масштаби злочинів і правопорушень, що вчинені окупаційною владою в Криму, свідчать про явне нехтування Росією, яка визнана Генеральною Асамблеєю ООН державою-окупантом, її міжнародно-правовими зобов'язаннями", – сказав президент.
Крім того, Порошенко відповів на слова президента Чехії, що анексія Росією Криму є "завершеною справою"
«Я рішуче відкидаю твердження тих, хто каже про Крим як про «завершену справу». Ця трибуна була створена не для закликів про умиротворення. Як і не для закликів торгуватися територіями за гроші, нафту чи газ» – сказав президент.
Заручники та політв’язні
Президент заявив, що російська влада захоплює людей в анексованому Криму, щоб мати змогу шантажувати, проте Україна їх не покине.
"Не просувається питання про звільнення заручників та політв’язнів. Не можна не згадати Сенцова, Кольченка, Сущенка та багатьох інших. Вже понад 2 роки ми боремося за звільнення 63 річного Ігоря Козловського, відомого релігієзнавця, що лишився в окупованому Донецьку, так само в неволі перебуває 28 річний Станіслав Осєєв, який не боявся писати правду про життя на окупованому Донбасі. Таких історій заручників понад сотні. Та що гірше, кількість заручників на Донбасі лише зростає", – сказав Порошенко.
Він додав, що людей захоплюють, бо вони громадяни своєї української держави.
"І захоплюють їх з цинічним розрахунком, щоб шантажувати Україну, яка ніколи не покине напризволяще своїх громадян ні в Криму, ні на Донбасі, ні в російських тюрмах. Так само системні репресії перетворили кримський півострів на острів несвободи та землю страху", – додав президент.
Реформи в Україні
Під час виступу на засіданні ПАРЄ в Страсбурзі Порошенко розповів про реформи, які відбуваються в країні.
За його словами, перетворення відбуваються попри російську агресію.
"Україна значно просунулася в питанні реалізації програми внутрішніх перетворень, незважаючи на виклики російської агресії. Україна продовжує виконувати свої зобов'язання як держава-член Ради Європи, наближаючи своє законодавство, інституції та практику до стандартів Ради Європи", – сказав президент.
Зокрема, глава держави розповів про покращення у фінансовій і банківській системі, а також згадав про реформу децентралізації, судову реформи та антикорупційний суд.
"Початок роботи нового Верховного Суду і всієї судової системи за новими правилами стає «точкою неповернення» для всієї судової реформи і тих успішних кроків, які були здійсненні в її рамках. Сьогодні вся українська судочинна система має бути антикорупційною. Це запорука відновлення суспільної довіри та зміцнення суспільної злагоди", – зазначив Порошенко.
Закон про освіту
Президент зазначив, що усі зобов’язання перед нацменшинами мають виконуватися без шкоди для викладання офіційної мови держави.
«Моя позиція щодо сфери освіти є чіткою: якість освіти визначає майбутнє і безпеку кожної держави», – заявив він.
За словами глави держави, неприпустимою є ситуація, коли діти, які належать до національних меншин в Україні, не мають належних знань української мови, що потрібні їм для подальшого навчання в університетах, розбудови кар’єри, самореалізації в Україні.
«У Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку було ухвалено тут, у Страсбурзі, у листопаді 25 років тому, йдеться про те, що усі зобов’язання перед нацменшинами мають виконуватися «без шкоди для викладання офіційної мови (мов) держави». Впевнений, що положень цієї Хартії мають належно дотримуватись усі, хто її підписав», – підсумував Порошенко.