Всі провадження, які нині розслідуються щодо злочинів часів Революції гідності, будуть закриті через зміни до Кримінального процесуального кодексу, прийняті Верховною Радою 3 жовтня. Про це у коментарі Тижню заявив начальник Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.
«Вчора Верховна Рада прийняла зміни до Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, врахували і поправки народного депутата Андрія Лозового. Відповідно до цих змін, усі провадження, які ми розслідуємо у злочинах проти Майдану, після вступу закону в дію треба буде закрити», – сказав Горбатюк.
Він зазначив, що згідно із новими положеннями КПК, пропонованими Лозовим, якщо впродовж року слідство не зможе встановити підозрюваних у скоєнні злочину, слідчий зобов’язаний закрити провадження.
«Якщо є зареєстрована справа за фактом скоєння злочину, але в ній немає підозрюваного і її не зможуть розслідувати впродовж року – провадження треба закривати. Поправки Лозового визначають, що слідчий матиме шість місяців на розслідування загального строку і ще на шість місяців терміни може подовжити суд. Все. Інших варіантів для продовження термінів не передбачено», – зазначив Горбатюк.
Він також зауважив, що у змінах, пропонованих Лозовим, відсутні перехідні положення, які б регламентували дію нових норм щодо вже існуючих розслідувань.
«В Конституції прописано: якщо зміни до закону пом’якшують відповідальність підозрюваного – закон має зворотну дію. І це стосується лише Кримінального кодексу. Однак практика Європейського суду говорить, що і процесуальні зміни, тобто зміни до КПК, у випадку пом’якшення відповідальності також можуть мати зворотну дію. Навіть якщо цю практику не брати до уваги – в законі немає перехідних положень, в яких треба було б прописати, що нові норми КПК застосовуються з моменту вступу закону в дію. Однак цього немає. А в законі написано, що строки на розслідування течуть не з моменту оголошення про підозру, а з моменту реєстрації злочину в Єдиному реєстрі досудових розслідувань», – зауважує голова ДСР.
- Читайте також: У Нацполіції зараз працюють близько 20 осіб, підозрюваних у злочинах проти Майдану – Горбатюк
Горбатюк додав, що нині у Департаменту спецрозслідувань є провадження, яким скоро виповниться чотири роки.
«30 листопада 2013-го було зареєстроване перше кримінальне провадження. І у нас є фактові провадження, яким скоро виповниться 4 роки. Чому так? Скажімо, у нас провадження за фактом злочину і в ньому є невстановлені особи. Коли з’являється підозрюваний, із фактової справи ми виділяємо окреме провадження, оголошуємо людину в підозру і зупиняємо розслідування, аби строки не спливали. А щодо інших невстановлених осіб продовжуємо розслідування у фактовій справі. Однак тепер фактові кримінальні провадження підпадають під дію закону, який вчора прийняла Верховна рада. Відтак – мають бути закриті. У мене просто немає слів», – зазначив Горбатюк.
Він також наголосив, що у нардепа Лозового, який вносив вищезгадані поправки до КПК, був конфлікт інтересів.
«Згідно із законом про запобігання Корупції народний депутат Лозовий, який вносив зміни до КПК, мав конфлікт інтересів. І він мав повідомити керівництво парламенту, що він вносить зміни до закону, за яким його притягають до кримінальної відповідальності. І керівництво Ради, і його колеги з комітету мали вказати на цей конфлікт. Однак цього не зробили і зміни пройшли», – додав очільник ДСР.
Нагадаємо, 3 жовтня Верховна Рада проголосувала президентський законопроект про судову реформу. Серед пропонованих змін були поправки депутата від Радикальної партії Андрія Лозового. Він, зокрема, запропонував відраховувати час, відведений для розслідування кримінальних проваджень, від моменту реєстрації злочину у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (нині – від моменту оголошення підозри). Також нардеп запропонував обмежити загальний строк, відведений на розслідування, до 6 місяців. Із критикою прийнятих змін вже виступили правники та колеги нардепа. Сам Андрій Лозовий стверджує, що суть цієї правки – дозволити оскаржувати необґрунтовані звинувачення й припинити затягування справ у судах.
Як відомо, у липні цього року Верховна Рада намагалася дати згоду на притягнення нардепа Андрія Лозового (Радикальна партія) до відповідальності. Йому інкримінували ч.2 ст. 212 Кримінального кодексу (ухилення від сплати податків). За версією слідства, депутат не сплатив податків на суму приблизно в 1,8 млн грн. До такого висновку слідчі прийшли, проаналізувавши електронну декларацію Лозового. Втім, парламент не дав згоди на зняття з нардепа недоторканості і притягнення його до кримінальної відповідальності.