Під час Нюрнберзького процесу Харріс представляв сторону обвинувачення проти Ернста Кальтенбруннера – начальника Головного управління імперської безпеки СС і статс-секретаря імперського міністерства внутрішніх справ Німеччини (1943-1945), який був причетним до масового винищення євреїв у варшавському гетто в 1943 році.
У ході судового процесу Кальтенбрунера серед 11 інших нацистських злочинців було засуджено до смертної кари через повішення.
Харріс також розслідував дії верхівки німецької секретної служби, зокрема, він проводив допит одного з головних військових злочинців гітлерівської Німеччини рейхсміністра Рудольфа Гесса.
Останній зізнався в тому, що рейхсфюрер СС Генріх Гімлер давав йому інструкції з перетворення концентраційного табору Аушвіца (Освенцим) у табір масового знищення людей в 1941 році, в якому за роки Другої світової війни загинули мільйони людей. На Нюрнберзькому процесі Гесса було засуджено до довічного ув’язнення
