Зустріч президента Туреччини Раджеп Таїпа Ердогана з російським президентом Владіміром Путіним у Санкт-Петербурзі підкреслює не тільки багато з того, що пішло не так у Європі, а й те, у чому може стати ще гірше. Однак вважати її поворотним моментом в історії теж не варто. Таку думку на сторінках чергового номера журналу «Український тиждень» висловив британський журналіст і публіцист Едвард Лукас.
За його словами, зустріч Ердогана та Путіна покликана радше залагодити ситуацію після торішнього збиття російського літака в турецькому повітряному просторі. Йдеться про нормалізацію, тобто налагодження, вигідних торговельних зв’язків (російські туристи в Туреччині, турецький експорт до РФ). Відновилася робота над витратним і неекономічним газопроводом «Турецький потік», і це погана новина для акціонерів Газпрому.
Проте, зазначає Лукас, Туреччина досі має що шукати в альянсі із Заходом і що втрачати в разі розриву такого союзу. Ердоган усе ще ненавидить Башара Асада. Захід — найкращий шанс для повалення його режиму в Сирії, який має підтримку Росії. Навряд чи в цій справі росіяни й турки можуть порозумітися. Останніми місяцями Туреччина прагматично налагоджує відносини з такими країнами, як Ізраїль.
«На Близькому Сході ситуація насправді така: Росія рішуче підтримує шиїтський Іран та його союзників, а Захід — сунітські країни, серед них і Туреччину. Найближчим часом це не зміниться. Туреччині не пощастило із сусідами, і їй потрібні надійні друзі. Путінська Росія — економічно й політично провальний проект — зараз (а можливо, і ніколи) не зможе забезпечити такої дружби», — пояснив публіцист.
Детальніше читайте у черговому номері журналу «Український тиждень»