Вони розорали три цілинні ділянки – осередок предків усіх видів сучасних тюльпанів. Тепер тюльпанові поля можна побачити лише на фото. Працівники лісового управління кажуть, що не знали про червонокнижну рослину. Екологи ж твердять: у гонитві за кількістю лісів господарства не зважають на заборони.
На Миколаївщині лісівники пустили під плуг три ділянки цілинного степу, де росли рідкісні вимираючі тюльпани. Це були найбільші в регіоні осередки прародича сучасних сортів садових тюльпанів – Шренка. Тепер кількість цих дикорослих квітів на Миколаївщині обмежена десятками.
Зиновій Петрович, біолог: "На цій ділянці через три роки повторилось розорювання. Тут був потужний локалитет тюльпану Шренка. На сьогодні ми бачимо, що від цього локалитету, де ми нарахували 200 рослин, сьогодні залишилось три рослини".
Рідкісний вид тюльпана занесений до червоних книг одразу кількох країн. За його знищення передбачено відповідальність. В управлінні лісового господарства кажуть, що законно володіють ділянками, де ріс Шренка. Про нього лісівники не знали.
Петро Паламарюк, начальник Миколаївського обласного управління лісового господарства: "Нас повинні були попередити. Коли ведеться рання посадка, тоді не видно чи той тюльпан є, чи його немає".
Проекти заліснення підписують в управлінні екології. Тут зізнаються, знищення рідкісної рослини просто проґавили. Науковець Іван Мойсієнко за дорученням київського ботанічного саду досліджував дикі тюльпани у степах України. Саме він побачив знищення різновиду Шренка на Миколаївщині, в Луганській, Запорізькій і Харківській областях.
Іван Мойсієнко, кандидат біологічних наук: "Тюльпани зникають внаслідок бездумного насадження лісу на степових ділянках. З’являються малесенькі такі десятисантиметрові паростки сосни, в принципі, які тут же гинуть".
Лісівники знищили ще й рідкісний вид ковили. На переораних ділянках крім тюльпанів росло ще сім червонокнижних видів рослин.
