Взаємовигідна співпраця з РФ в авіабудуванні насправді вже давно лише ілюзія. Готові літальні апарати, вироблені в Україні, до РФ не реалізовували дуже довгий час. Про це в матеріалі для «Тижня» пише політичний оглядач Олександр Крамар.
Він наводить приклад: якщо у 2011 році експорт авіатехніки з України становив $72,22 млн, то на ринок РФ надійшло тільки на $0,8 млн. Літаки конструкторського бюро «Антонов», які купували російські компанії та державні структури, збирали на російських потужностях за ліцензіями з порівняно незначним використанням українських комплектуючих.
При цьому, за словами експерта, роль ринку РФ і для них невпинно зменшувалася: якщо 2011-го експорт авіакомплектуючих туди становив $30,64 млн (із $54,94 млн усього вивозу за межі України), то 2013-го — $32,94 млн (із $61,18 млн), а 2015-го — $3,4 млн (із $26 млн). На цьому тлі в Росії активно розвивали конкурентні українським літакам власні проекти, як-от Sukhoi Superjet. Нічого не давала співпраця з РФ і з погляду просування українських літаків у світі. Дві країни об’єктивно є конкурентами. Та й позиції Росії на зовнішніх ринках не набагато сильніші, ніж України: в окремі роки обсяги експорту країнами авіапродукції майже не різнилися, а російський експорт останнім часом забезпечували здебільшого військові літаки.
«Після початку російської агресії Україна припинила постачати до Росії більшість авіакомплектуючих. Це компоненти, пов’язані з озброєнням, двигуни, авіоніка (електронні системи літальних апаратів: системи комунікації, навігації, відображення даних та управління різними пристроями тощо). Натомість українські постачальники мусили шукати й знаходили альтернативні ринки. Наприклад, торік основним споживачем українських авіакомплектуючих стала Індія ($13,46 млн)», — пише Крамар.
Тим часом, зазначає він, в Україну все ще ввозилися значні обсяги російських частин для авіаційної техніки: у 2015 році з $24,5 млн усього їх імпорту з РФ надійшло на $13,2 млн, з Європи та США — на $9,4 млн. Проте порівняно з показниками кількарічної давності залежність від комплектуючих із Росії помітно зменшилася (у 2011-му було імпортовано на $18,7 млн), а поставки з країн НАТО залишаються приблизно на тому самому рівні ($9,2 млн у 2011 році).
Водночас, за словами оглядача, значно вагомішою в авіаційній галузі весь цей час була і є кооперація у виробництві двигунів для літаків та вертольотів. Їх поставки до РФ з України, а також комплектуючих із Росії в рази перевищують обсяги двосторонньої торгівлі рештою авіакомплектуючих. Так, у 2013-му з $1,06 млрд українського експорту авіадвигунів на РФ припало $648 млн. У 2015-му, попри згортання і навіть заборону поставок для військових цілей, туди все ще надійшло їх на $398,4 млн (понад 59% усіх обсягів українського експорту авіадвигунів за цей час).
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»