Збирати, зберігати й робити доступними для громадського користування важливі для культури тексти – функції, які протягом століть виконували бібліотеки. Нині ж очевидно, що для виконання цих завдань ідеально підходить всесвітня мережа.
За підрахунками відомого фахівця з цифрових технологій, редактора журналу Wired Кевіна Келлі, з часів шумерських клинописних таблиць і до наших днів людство «опублікувало» близько 32 млн книжок, 750 млн статей, 25 млн пісень, 500 млн зображень та 500 тис. фільмів. У цифровому еквіваленті така кількість інформації дорівнює 50 петабайтам, тобто 500 млрд сторінок звичного для нас формату А4. Для її зберігання достатньо приміщення, розміром завбільшки з міську бібліотеку Шепетівки.
Александрія, версія 2.0
«Ми маємо шанс обіграти древніх греків! Ми можемо зробити всі культурні надбання доступними для людства. Це буде досягнення, яке запам’ятається назавжди», – ділиться завзяттям інтернет-активіст Бревстер Кейл. З 2002 року він працює над створенням універсального безкоштовного інтернет-архіву, що має стати вдосконаленою версією Александрійської бібліотеки.
У своїх намірах містер Кейл не поодинокий. Цього року в квітні стартувала спільна розробка ЮНЕСКО та Бібліотеки Конгресу США – Всесвітня цифрова бібліотека. На її сайті розміщені лише раритети: рідкісні рукописи, старовинні тексти, архівна періодика, а також карти, фотографії, звукові файли й фільми зі справжніх бібліотек, які запрошено до участі в проекті.
За ключовим словом «Україна», наприклад, можна знайти матеріали з Бібліотеки Конгресу, Російської національної та Російської державної бібліотек. Зокрема, чотиритомну працю «Альбом путешествий по югу России и Крыму через Венгрию, Валахию и Молдову», видану в Парижі у 1840 – 1842 роках. Або зроблене в 1910-х роках Сєрґєєм Прокудіним-Ґорскім кольорове фото під назвою V Malorossi_i – скромна селянка в традиційному повсякденному одязі.
Для фахівців замало інформації, для масових користувачів вона занадто неординарна. І поки World Digital Library не виросла до омріяних її батьками-засновниками розмірів, перевантаження через велику кількість запитів їй не загрожує.
Прикро, але приємно
А саме так сталося з іншим, не менш розрекламованим інтернет-ресурсом, відкритим у листопаді 2008-го. Europeana надала користувачам можливість зазирнути до книжкових колекцій, музеїв та архівів Євросоюзу. І в перші ж години портал довелося закрити на реконструкцію, оскільки він не витримав 10-мільйонної армії спраглих знань осіб. Ремонт сайта тривав близько місяця…
Продовження статті читайте в наступному номері, який вийде 8 травня.