“Навіть за часів Холодної війни газ в Західну Європу надходив стабільно. За 30 років безперебійних поставок газ перекрили вперше, – заявив Ферран Тарраделлас Еспуні, речник Європейської Комісії з питань енергетики, на зустрічі з журналістами з України, Молдови, Білорусії та Росії. – Якщо ви після цього запитаєте якусь бабусю з Болгарії, котра не змогла підігріти їжу онукові, чи Україна надійна держава, вона відповість: “Ні!”.
На думку Еспуні, відновити репутацію України як надійної держави-транзитера, не допоможе навіть оцінка газових контрактів, які прем’єрка Юлія Тимошенко минулого тижня передала на розгляд Європейської Комісії. “Їх розглянуть в кінці березня на конференції (мається на увазі Міжнародна інвестиційна конференція з модернізації газотранспортної системи України, яка запланована на 23 березня 2009 року в Брюсселі – авт.). Але я особисто вважаю, що Комісія не повинна займатися цим”, – зауважив Еспуні.
Речник Єврокомісії з питань енергетики стверджує, що в Європі конфлікт України з Росією бачиться дуже просто: є контракти на постачання газу до клієнтів – країн ЄС і є непорозуміння між постачальником та транзитером щодо ціни на газ для останнього. “З одного боку ЄС це не мало б обходити, але з другого – через непорозуміння щодо цін на газ для інших держав, страждають країни ЄС. Так було під час конфлікту Росії з Білорусією і це ж повторилося під час конфлікту Росії з Україною”, – сказав Еспуні.
Є контракти на продаж газу та на його транзит і їх потрібно суворо дотримуватися, інакше Україна через зіпсовану репутацію ризикує просто випасти з ланцюжка постачальник-транзитер-клієнт, вважає Еспуні. “Буде газ – буде репутація”, – наголосив він.
Посол України при ЄС Андрій Веселовський говорячи про імідж України як транзитера газу зауважив, що сам факт остаточного підписання контрактів між Україною та Росією Євросоюз сприйняв позитивно: “його довгостроковість, його прозорість, його публічність”. “Що стосується репутації, то створюється враження, що українська сторона більше непокоїлася про досягнення результату, аніж про те, щоб пояснити, чому результат не досягається. І тому або не так, або недостатньо пояснювала свої дії, – сказав Веселовський. – В умовах, коли навколо какофонія й дуже багато шуму, скромне мовчання багато хто сприймав як відсутність позиції, точки зору чи зрозумілого пояснення. Може це риса характеру національного. Мені дуже шкода, що вийшло так”.
Автор : Наталя Васютин