Департамент зв'язків з громадськістю та ЗМІ МВС Кувейту поширив фотографії членів викритої мережі радикальних ісламістів, які займалися фінансуванням бойовиків «Ісламської держави» (ІДІЛ) і постачанням їм зброї. Про це повідомляє кувейтське інформаційне агентство KUNA.
До складу мережі входили громадянин Лівану, громадянин Єгипту, п'ять громадян Сирії, два громадянина Австралії та громадянин Кувейту.
За інформацією кувейтських правоохоронців, головним організатором відправки терористів за кордон, фінансування ІДІЛ і логістичної підтримки терористичного угруповання виявився громадянин Лівану Усама Мухаммад Саід Хайят (народився у 1975 році в Кувейті, де і проживає зараз). Він також займався адмініструванням сайту з радикальним контентом, проектуванням марок і логотипів з символікою ІДІЛ та переводив гроші на рахунки у Туреччині, Сирії і Австралії.
МВС Кувейту повідомляє, що під час допиту Хайят визнав «укладення угод на купівлю зброї і ракет FN-6 для ІДІЛ і що він перебував на постійному зв'язку з керівництвом ІДІЛ в Сирії». За його словами, оборудки відбувалися в Україні з подальшою відправкою зброї на територію Туреччини.
Спільником ліванця був громадянин Сирії Абдулькарім Мухаммад Салім (1962 року народження). Він є торговцем зброєю і має компанію, зареєстровану в Україні. Саме Салім готував партію ракет FN-6 та засоби зв'язку для відправки терористам.
Окремо варто відзначити, що переносний зенітно-ракетний комплекс китайського виробництва FN-6 стоїть на озброєнні збройних сил Бангладеш, Камбоджі, КНР, Малайзії, Пакистану, Перу, Філіппін, Судану. Зафіксовані також випадки використання комплексу членами ІДІЛ і Вільної сирійської армії.
На озброєнні Збройних Сил України ПЗРК FN-6 не перебуває.
Як повідомлялося у ЗМІ, захоплений у Кувейті вербувальник ІДІЛ заявив, що купував в Україні китайські ПЗРК FN6 і через Туреччину він направляв зброю бійцям "Ісламської держави" в Сирії.
У Міноборони заявили, що Україна не виробляла і не здійснювала закупівлю згаданих у повідомленнях зенітно-ракетних комплексів FN-6 китайського виробництва, а також не надавала транзиту для їх переміщення. Згодом в АП заявили, що беручи до уваги існування в Україні тимчасово окупованих територій і неконтрольовану ділянку державного кордону з Росією, можна припустити, що китайські ПЗРК могли потрапити до рук терористів саме через неї.