Що таке ФІФА
ФІФА (Fédération Internationale de Football Association – Міжнародна федерація футбольних асоціацій) – заснована у 1904 році та за своїм статутом некомерційна організація, яка проводить різноманітні футбольні турніри, найголовнішим з яких є Чемпіонат світу (ЧС). Членами ФІФА є 208 національних асоціацій та шість континентальних, які мають рівне право голосу під час обрання президента і керівних органів ФІФА.
Штаб-квартира ФІФА розташована у Швейцарії, а отже організція перебуває під юрисдикцією цієї держави. За законами альпійської країни, ФІФА як «некомерційне об’єднання» не сплачує взагалі ніяких податків. Однак, футбольні турніри під егідою асоціації приносять прибуток, зокрема з продажу реклами та прав на телевізійну та інші типи трансляцій. Наприклад, за інформацією німецької газети «Der Tagesspiegel», за підсумками ЧС-2014 у Бразилії ФІФА отримала €3,3 млрд (до того ж асоціація не сплачувала податків навіть під час діяльності на території Бразилії). Після виплат премій учасникам та асоціаціям країн-членів, у штаб-квартирі ФІФА залишилося €1,6 млрд з прибутку.
Куди витрачають кошти
За своїм статутом, ФІФА має витрачати гроші на популяризацію та підтримку футболу у світі. Наприклад, на розвиток футболу у Бразилії витратили €27 млн з прибутку, отриманого після ЧС у цій країні. Того ж 2014 року на екрани кінотеатрів усього світу вийшов фільм «Ліга мрії» про історію ФІФА, на який витратили €24 млн. Фільм, у якому зіграли зірки світового кіно Тім Рот, Жерар Депардьє та Сем Хіл, прославляє діяльність чинного президента ФІФА Йозефа Блаттера та його попередника Жоао Авеланжа. Обох президентів часто звинувачують у надмірній комерціалізації футболу, але у фільмі всі неоднозначні сторінки їхньої діяльності показують як досягнення.
Вважають, що Блаттер та Авеланж створили своєрідну систему утримання влади у ФІФА. Оскільки бідних та молодих у футбольному світі країн значно більше, аніж багатих, але право голосу у всіх рівне, то вони робили ставку саме на маленькі та бідні асоціації під час виборів. Такий факт свого часу викликав перші підозри у корумпованості футбольних чиновників. Наприклад, у 2011 році Блаттер оголосив, що усі асоціації отримають від ФІФА однакову суму – по $300 тис. після проведення ЧС, без урахування традицій, території та несаелення.
Корупційні скандали у ФІФА
27 травня у Цюриху через підозру у корупції заарештували шістьох посадовців ФІФА. Затриманих підозрюють в отриманні хабарів на загальну суму понад $100 млн, починаючи з 90-х років.
Справу відкрили правоохоронні органи США. Згодом виявилося, що серед заарештованих віце-президенти виконкому ФІФА Джеффрі Уебб і Еухеніо Фігередо, а також екс-президент Конфедерації футболу Північної і Центральної Америки і країн Карибського басейну (КОНКАКАФ) та у недавньому минулому віце-президент ФІФА Джек Уорнер. Серед не-посадовців ФІФА у справі заарештовані Едуардо Лі, Хуліо Роча, Костас Таккас, Рафаель Ескуівель, Хосе Марія Марін, Ніколя Леос, Алехандро Бурзако, Аарон Девідсон, Уго Джінкіс і Маріано Джінкіс, які мають стосунок до спортивного маркетингу, а також Хосе Маргуліс, який можливо виступав як посередника під час незаконних перерахунків.
Згодом прокурори США повідомили, що у справі можуть бути нові епізоди, а сума хабарів, розданих у ФІФА за 19 років сягати $10 млрд. Окрім того, у прокуратурі обіцяють перевірити подробиці відбору переможців тендеру на прведення ЧС-2018 та 2022 (Росія і Катар).
"Small money for Russia", – відповів голова Російського футбольного союзу на питання про те, чи його вже допитували у справі про корупцію у ФІФА
Скандал, який набирає обертів не завадив Блаттеру 29 травня уп'яте стати президентом ФІФА до 2019 року. У першому турі переможець повинен був заручитися підтримкою двох третин голосів, тобто 140 федерацій. Блаттер отримав 133 голоси, тоді як його єдиний суперник – йорданський принц – Бен Алі Аль-Хусейн – 73 голоси. У другому турі переможець визначався простою більшістю, і Блаттер отримав її. Алі Аль-Хусейн ще до оголошення результатів другого туру попросив слово і подякував усим, хто проголосував за його федерації , за підтримку, висловивши надію на краще майбутнє.
У липні 2012 року суд швейцарського кантону Цуг взинав винним в отриманні хабарів Почесного президента ФІФА Жоао Авеланжа. Суд встановив, що хабарі той отримав під час визначення прав на телевізійні покази матчів ЧС-2002 та 2006. За матеріалами справи, з 1992 року Авеланж та його колишній зять і на той час президент Федерації футболу Бразилії Рікардо Тейшейра отримали хабарів на суму 41 млн швейцарських франків. Авеланжа тоді не посадили до в’язниці через похилий вік.
Іцнший скандал з призначенням Росії та Катару господарями ЧС почався одразу ж після їх визначення у 2010 році. Тоді найбільше питань висувалося саме щодо Катару. Температура в країні улітку досягає 45-50 С°, що не дозволяє грати у футбол. Влада Катару тоді заявила, що збудує криті стадіону з власним мікрокліматом. Однак вже у 2014 році стало відомо, що ФІФА пішла на безперецедентний крок: ЧС-2022 у Катарі проведуть у грудні, а не у червні як завжди до того. Це рішення вдарило по УЄФА (Європейська континентальна асоціація) та великим європейським клубам, які в цей час проводять власні турніри. Англійська преса також звинувачувала у корупції Росію, однак варто зауважити, що її конкурентом за право проводити чемпіонат була сама Англія.
Блаттер оголошує Росію та Катар господарями ЧС-2018 та 2022
У 2012 році ФІФА найняла незалежного аудитора Девіда Гарсію, екс-прокурора у США, який мав перевірити наведені у пресі факти. Гарсія підготував звіт на 400 сторінок, після чого ФІФА відмовилася його друкувати. Документ в урізаному вигляді, який показали публіці виявився, за словами Гарсії, викривленим настільки, що він відмовився від подальшої роботи.
У 2011 році Джека Уорнера та члена виконкому ФІФА Мохаммеда бін Хаммама комітет з етики уже відсторонював від посад через підозру в дачі хабарів делегатам футбольного союзу країн Карибського бассейну під час виборів президента ФІФА в тому році. Під підозрою перебував також Блаттер, однак його не усували з посади.