На нашій території сформувався такий собі клуб за інтересами, «закрите акціонерне товариство "Держава Україна", власниками якого стали кількадесят сімей, котрі щосили намагалися зберегти свій вплив, поки народ не чинив опору. Про це в черговому номері журналу "Український тиждень" пише Любомир Шавалюк.
"Головним елементом є олігархи. Їхнє зародження відбулося при Кравчукові. Тодішні націонал-демократи, які не хотіли займатись економічними реформами, називаючи їх «ковбасною політикою», та колишні комуністи на чолі з першим президентом України, які намагалися залишитися при владі, саботуючи ринкові перетворення, своєю бездіяльністю створили в державі інституційний вакуум. Він став благодатним підґрунтям для появи дикого капіталізму та жорсткої боротьби за виживання й засоби виробництва", – переконаний експерт.
На його думку, умови переходу держпідприємств у приватні руки визначили якість новоспечених капіталістів.
"Якби активи було продано за гроші, зокрема іноземцям, вона була б іншою, адже нерезиденти звикли конкурувати. (Ця якість – ред.) своєю чергою, вказала шлях розвитку українського бізнесу, а з ним і соціально-економічного ладу на десятиліття вперед. Капітал росте й розвивається настільки, наскільки мають ментальну здатність розвиватися його власники. А ті, хто захопив контроль над великими підприємствами в Україні в 1990-х, добре вміли виживати в тяжкі часи, але це було несумісно з розвитком", – пише Шавалюк.
За його словами, нездатність олігархів розвиватися багато в чому сформувала український економічний ландшафт.
"По-перше, вона стала причиною хронічної фобії конкуренції, що несумісна з ринковою економікою. Скоробагатьки установили контроль над державою (підкуп, залякування, присутність їх та їхніх людей у владі), за допомогою якої (необхідні їм закони, цькування малого й середнього та іноземного бізнесу регуляторними органами, суддями й силовиками тощо) не допускали конкурентів на ті ринки, на яких працює їхній бізнес. Це переросло в недопуск інакомислячих до будь-якої важливої сфери (ключові посади в політиці, органах державної влади, галузях економіки). Зрозуміло, таке відбувалося лише в межах України, бо за кордоном інші правила гри. Тому на нашій території сформувався такий собі клуб за інтересами, «закрите акціонерне товариство «Держава Україна», власниками якого стали кількадесят сімей, котрі щосили намагалися зберегти свій вплив, поки народ не чинив опору. Закритість ринків, організована акціонерами «ЗАТ», дає змогу, штучно обмежуючи пропозицію, завищувати ціни на продукцію і отримувати монопольну ренту, забезпечуючи бенефіціарам стабільний грошовий потік за будь-яких умов", – резюмує експерт.
Детальніше читайте у черговому номері журналу "Український тиждень"