Антивоєнні мітинги в Росії
31 травня учасників пікету на підтримку України у Москві закидали зеленкою та фекаліями, а також побили.
На учасників акції, організованої рухом "Солідарність" напали люди з гергіївськими стрічками та шарфами
Згодом виявилося, що це представники так званого «Національно-визвольного руху». За словами учасників акції, нападники застосували силу проти активіста Марка Гальпєріна.
«Бійка під час пікету руху «Солідарність». Зараз кремлівські провокатори кидаються зеленкою, яйцями, лайном і сечею. Поліція не діє», – розповіла журналіст Анастасія Зотова.
Згодом Зотова повідомила, що поліція все ж затримала нападників.
30 травня у Красноярську побили та викрали активіста Євгєнія Бабуріна. Це сталося напередодні пікету з вимогою негайного припинення агресивних дій керівництва РФ проти України. Антивоєнний пікет мав відбутися у Красноярську на Театральній площі о 16:00, організаторами мітингу були місцеві відділення партій «Солідарності» і РПР-ПАРНАС.
Раніше Бабурін став об'єктом цькування: незабаром після пікету за звільнення болотних в'язнів і припинення війни з Україною, який Бабурін організував 6 травня разом з членом регіональної політради руху Євгєнєєм Бахотскім, Бабуріну залили монтажну піну в глушник автомобіля. Згодом на дверях гаража Бабуріна написали «Гараж фашиста. 9 мая», а замок на гаражі залили клеєм.
Викрадення Бабуріна скоїли особи у масках. Сам активіст вийшов на зв’язок тільки наступного дня. За словами іншого активіста Євгєнія Бахотского, викрадачі викинули Бабуріна у безлюдному місці. Активіст майже не постраждав.
Окрім того, у Красноярську того дня побили іншого організатора пікету на підтримку України Сєргєя Зінова.
1 травня
У Санкт-Петербурзі представники російської опозиції пройшли маршем проти війни по Нєвскому проспекту, а згодом провели мітинг на Конюшенной площі.
Організатори сформували дві колони. У першій ішли представники політсил «Яблоко», РПР-Парнас, «Партія прогресу» (партія Навального) та ін.
У другій колоні з прапорами і проєвропейськими гаслами коаліції «Демократичний Санкт-Петербург» зібралися найрізноманітніші сили: Республіканський союз, християнські демократи, «сепаратисти Інгерманландії», «Солідарність», представники ЛГБТ-співтовариства, жертви валютної іпотеки.
Представники провладних сил намагалися чинити провокації на шляху колон, однак зіткнень та затримань не сталося.
Депутат міськради Санкт-Петербурга Віталій Мілонов та Олєг Ільїн, якого раніше затримували за жовто-блакитний картуз. Відео Fontanka.ru
19 квітня
У Москві відбулася акція опозиції «За мир і свободу». Учасники влаштували серію одиночних пікетів на підтримку України і проти війни.
Спочатку опозиційні сили планували пройти маршем «Миру та совободи» у центрі міста, проте влада дозволила акцію тільки у північно-західній частині міста.
Зрештою організатори вдалися до «одиночних пікетів», коли учасники переміщуються містом наодниці. Згідно з повідомленнями, російські силовики затримали чотирьох учасників: Павла Кузнєцова, Міхаїла Лашкєвіча, Віктора Андрєєва та Іріну Калмикову.
У ЗМІ розмістили фотографії, на яких видно, що Кузнєцов стояв із плакатом «Путін – це Гітлер сьогодні», Калмикова мтояла з жовто-блакитним значком та плакатом «Путін і його банда вбивають».
Фото @marusia_bell
21 вересня 2014 року
У Петербурзі 1,5 тис. осіб вийшли на мітинг проти війни в Україні. Демонстранти зібралися на віче біля Казанського собору. Раніше вони пройшли від метро "Шулявська" через Троїцкій міст до Марсового поля, і згодом через Нєвскій проспект підійшли до Казанского собору. Антивоєнну акцію не узгодили з владою. В руках мітингувальники несли плакати "Ні війні!", "Україно, прости".
Фото "Новая газета"
1 травня 2014
У Санкт-Петербурзі пройшов марш "Люди за мир". Присутні несли прапори України, Росії, Євросоюзу, скандували "Руки геть від України", "Ні СРСР 2.0". Організатори домоглися офіційного дозволу мітингу.
Фото @maidanod
Мітинг супроводжувала українська музика, активісти виконали Гімн України.
Фото twitter.com/Dbnmjr
15 березня 2014 року
У Москві відбувся «Марш миру» на підтримку України. Перед колоною розтягли банер «За Росію й Україну без Путіна». МВС Росії повідомило про три тисячі учасників, агентство France Press надало інші дані – 50 тис. осіб.
Фото Reuters
Більшість учасників повісили на одяг жовто-блакитні стрічки. Також люди несли плакати: "Путіна під суд!", "Путін! Не розпалюй громадянську війну в Україні", "Страшно жити в цій країні", "Україно, прости нас".
2 березня 2014 року
У Санкт-Петербурзі на антивоєнну акцію на Ісакієвскую площу прийшло близько 1,5 тис. осіб. Ще кілька одиночних пікетів відбулися на Нєвськом проспекті. Люди пікетували проти російської інтервенції в Україну.
Нагадаємо, за день до того Рада Федерації дозволила російському президенту використовувати збройні сили РФ на території України.
Поліція й ОМОН розігнали мітинг, десятки людей були затримані.
Фото УНІАН
Цього ж дня на Манєжній площі в Москві почалася альтернативна акція проти введення російських військ в Україну. У ній взяли участь близько 150 осіб.
Люди несли плакати «Геть руки від України. Досить ганьбити Росію».
Співробітники поліції зажадали від людей з антивоєнними плакатами, щоб ті розійшлися, після чого почалися затримання.
Раніше акція проти введення військ в Україну почалася біля будівлі Міноборони РФ. Там за перші півгодини мітингу затримали близько 40 осіб. Від будівлі Міноборони пікетники рушили у бік Манєжної площі.
Рекомендуємо до прочитання: Росіяни протестують проти цензури, Путіна і війни.
Пікети на підтримку Надії Савченко
11 травня
У честь дня народження Надії Савченко московські опозиціонери – шість осіб – запалили на Луб’янській площі поряд з будівлею ФСБ димові шашки, розгорнули українські прапори й плакат «З днем народження, Надія».
Це тривало кілька хвилин, на площу швидко підбігла поліція. Затримали 9 осіб – чотирьох активістів, трьох журналістів (у всіх були прес-карти та документи) та двох випадкових перехожих. Всіх доставили в ОВД «Китай-город».
Дівчат-перехожих, які вийняли камери, коли побачили дим, відпустили швидко. Потім, після пояснювальної бесіди з співробітником Центру «Е», відпустили й пресу.
Крім цього, на акції у Москві під СІЗО «Матросская тишина», де утримується Савченко, активісти також провели акцію на підтримку української льотчиці. Участь в акції взяли близько 15 людей, про проведння заходу місцеву владу було повідомлено.
Саме там, поміж інших, затримали й українську журналістку Анастасію Рінгіс. За її словами, у відділку поліції з нею провели «бесіду» про участь у подібних акціїях та зауважили, що вона дарма тримала в руках український прапор.
Того ж дня учасників одиночних пікетів на підтримку Савченко затримали в Єкатеринбурзі.
Поліцейські зупинили 9 учасників акції, які після пікетів йшли вулицею та співали пісню «Надія», і заявили, що ті нагадують якихось маніяків, дані яких вказані в орієнтуваннях.
За інформацією ЗМІ, до одного з активістів застосували силу. Пізніше більшість затриманих відпустили.
«З Днем народження, Надія!», «Свободу Надії Савченко», «Надію Савченко – в Страсбург, Путіна – в Гаагу» – з такими плакатами вийшли на Нєвскій проспект 15 активістів кількох петербурзьких партій та рухів, що входять в коаліцію «Демократичний Петербург».
Під час пікету активісти роздавали перехожим газету «Вісник народної свободи» та пояснювали, хто така Надія Савченко і чому вони вимагають її звільнення.
Активісти були здивовані тим, що багато з тих, хто цікавився змістом плакатів, зізнавалися, що не знають, хто така Савченко.
Плакат «Надію Савченко – в Страсбург, Путіна – в Гаагу» викликав обурення у деяких перехожих, які поводилися агресивно, одна жінка навіть викликала поліцію.
Після пікетів активісти пішли сфотографуватися на Дворцовій та Ісакієвской площах.
Під час одиночного пікету на Ісакієвскій площі на активіста напав громадянин і спробував вирвати в учасника пікету український прапор. Сутичку припинили поліцейські.
Закінчилася акція на Главпочтамті, куди прийшли активісти, аби надіслати Надії до в’язниці свої фотографії разом із вітальною телеграмою.
8 березня
Із 5 по 9 березня в Санкт-Петербурзі пройшли поодинокі пікети на підтримку української льотчиці під гаслом «Не дайте померти Надії».
Оскільки одна з таких акцій (8 березня) не була узгоджена з владою, поліція затримала трьох (за іншими даними, п’ятеро) осіб. Їх запхали до машини й відвезли у відділення.
За словами очевидців, людей почали затримувати, коли вони розгорнули прапор України.
При цьому правоохоронці все ж дозволили активістам вишикуватися в ланцюжок і взятися за руки.
Наступного дня затриманих відпустили.
Учасники акції прикріпили до свого одягу жовто-блакитні стрічки, деякі тримали в руках соняшники. Жодних гасел вони не скандували.
Загалом акція тривала близько 20 хвилин.
14 січня
В автомобілі, який був розташований поруч з московським СІЗО №6, де тоді перебувала полонена українка Надія Савченко, увімкнули гімн України.
Через деякий час дорогу автомобілю перекрив поліцейський автобус, а чотирьох осіб, які перебували всередині затримали і перевезли до відділку поліції Пєчатнікі.
Затриманими виявились Олєг Мокряков, Єкатеріна Мальдон. Іван Дудко (водій) та журналіст видання «Грани.Ру» Алєксандра Агєєва. Пізніше усіх затриманих відпустили.
Одна із затриманих, Мальдон, вийшла на акцію на підтримку Савченко у Москві 26 січня. 11 учасників акції, включно з нею затримали. Учасники отримали по 10 діб арешту. 29 січня стало відомо, що Мальдон та ще двоє затриманих – Іріна Калмикова і Вєра Лаврєшина оголосили голодування «до звільнення і з солідарності з Надією Савченко.
Інші проукраїнські ініціативи
6 квітня
У центрі Чєлябінска невідомі в ніч на 6 квітня розфарбували бюст Лєніна у жовто-блакитні кольори.
Після цього комунальники вирішили обмотати бюст чорним поліетиленом.
Біля монументу поставили чергувати працівників поліції і охоронного підприємства.
При цьому правоохоронці боялися розказати, що бюст розфарбували у жовто-блакитний. За їхніми словами, просто відбувалися ремонтні роботи з реставрації скульптури, нібито приурочені до дня народження комуністичного лідера – 22 квітня.
Водночас, за інформацією журналістів, вирішувалося питання про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 214 КК РФ (Вандалізм).
12 грудня 2014 року
У Новосибірську невідомі прихильники України розфарбували жовто-блакитними кольорами пам'ятник Лєніну та радянську техніку на монументі Слави у місті.
Вказаний пам'ятник Лєніну розташований у Новосибірську на вулиці Трикотажній. На постаменті також написали"Слава Україні!"
Окрім того, на розфарбованій техніці у парку Слави намалювали символіку батальйону "Азов".
22 серпня 2014 року
Мешканець Санкт-Петербурга, вчитель історії та природознавства Олєг Ільїн (який перед тим повернувся від родичів з України) прогулювався містом у жовто-блакитному картузі з написом «Україна». Ільїн зупинився біля будівлі адміністрації Виборгского району міста, де проходило святкування дня російського прапора. До Ільїна підійшли поліцейські, які попросили зняти картуз, оскільки це провокація. Після відмови Ільїна затримали. Вчителя офіційно звинуватили у перебуванні на вулиці без паспорта, за яким йому довелося їхати додому у супроводі поліцейських.
20 серпня 2014 року
Уночі невідомі особи розфарбували у кольори українського прапору зірку, яка увінчує шпиль висотки на Котєльнічєской Набєрєжной у Москві. Також на верхівці встановили жовто-блакитний стяг.
Вже вдень 20 серпня заарештували чотирьох московських бейс-джамперів (займаються стрибками з високих будівель з парашутом – Ред.) Алєксандра Погрєбова, Анну Лєпьошкіну, Алєксєя Широкожухова та Євгєнію Короткову. Вони відкидали причетність до акції, але суд вже 21 серпня взяв затриманих під домашній арешт.
22 серпня стало відомо, що акцію насправді вчинив український руфер Григорій Кириленко «Mustang Wanted». Про це він написав особисто на сторінці у мережі Facebook та навів фотографії як докази.
Однак це не стало підставою для закриття справи російським судом. Понад те, справу перекваліфікували з вандалізму (максимальна санкція 3 роки позбавлення волі) на хуліганство (максимальна санкція 7 років позбавлення волі). Окрім того, у справі з’явився новий фігурант, руфер Владімір Подрєзов, якого відправили під арешт. Ще одного підозрюваного Кірілла Ішутіна (спочатку проходив як свідок) відправили до СІЗО, оскільки у нього знайшли наркотики під час обшуку. Санкцію на заочний арешт «Мустанга» також видали.
22 грудня Мосміськсуд відхилив прохання адвокатів першої четвірки про зміну запобіжного заходу на підписку про невиїзд і залишив підозрюваних під домашнім арештом. 19 січня 2015 року Таганскій суд Москви поновив домашній арешт підозрюваних до 20 березня.
Читайте також: Від 10 діб до 10 років. Росіяни, яких переслідують за підтримку України.