Більшість запрошених лідерів країн-учасників Другої світової війни відмовилися їхати до Москви 9 травня
Путінська влада вже двічі влаштовувала пишні святкування ювілеїв Перемоги. У 2005 році до Москви з’їхалися 53 світових лідера (включно з президентом США Джорджем Бушем), у 2010, незважаючи на «п’ятиденну війну» у Грузії – 23 лідери включно з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та головою КНР Ху Цзіньтао. У параді взяли участь військові з 13 країн, у тому числі США, Великобританії, Франції, Польщі.
Цього року ініціатива зібрати у Москві лідерів світу закінчилася провалом. Офіційно на параді будуть присутні делегації з майже 30 держав, однак більшість країн Європи, США та Японія відмовилися від представництва
Зокрема, від поїздки до Москви відмовився президент США Барак Обама.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель запрошення Путіна на парад відхилила, однак прибуде до Москви 10 травня, і спільно з Путіним покладе квіти до могили Невідомого Солдата.
Французький лідер Франсуа Олланд також не приїде – його прес-служба пояснила це необхідністю взяти участь в нараді з питань зміни клімату на Карибському острові Мартініка. Представлятиме Францію у Москві голова МЗС Лоран Фабіус.
Польща та країни Балтії також відхилили запрошення Путіна на парад 9 травня.
Україна теж не братиме участі в параді у Москві та вважає святкування Дня Перемоги в країні, яка підтримує нацистські рухи – блюзнірством.
Не поїде до Москви і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
Найближчі союзники Росії також не поспішають на святкування до Москви.
Президент Білорусі Аляксандр Лукашенка відмовився від поїздки, аргументувавши це тим, що прийматиме власний парад у Мінську. Окрім того, у параді в Мінську візьмуть участь близько 40 військових з оркестру армії США. Також відмовився від запрошення президент Узбекистану Іслам Карімов.
Спочатку взяти участь у параді погодився лідер КНДР Кім Чен Ин, однак згодом скасував поїздку. Державу на параді в Москві представить голова парламенту.
Між тим, до Росії приїдуть генсек ООН Пан Гі Мун та голова Китаю Сі Цзіньпін. Президент Чехії Мілош Земан та прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо приїдуть до Москви 9 травня, однак не візьмуть участь у параді, оскільки «проводитимуть переговори в цей час».
Сусіди Росії відмовляються від георгіївських стрічок
Низка країн вирішили відмовитися від використання вигаданого у Росії символу Перемоги – «георгіївської стрічки», яка також є символом виправдання російської агресії в країнах-сусідах з метою «боротьби проти фашизму».
Зокрема, у Білорусі символи замінили стрічкою кольорів державного прапора з яблуневим цвітом на ній. Офіційної заборони немає, однак влада країни в «добровільно-примусовому» порядку рекомендувала використовувати саме нову символіку.
В Україні «георгіївські стрічки» офіційно не потрапили під заборону, проте на державному рівні вирішили використовувати квітку маку, яка є символом пам’яті та скорботи за жертвами війни у багатьох державах Європи.
У Латвії на законодавчому рівні можуть визнати незаконним носіння «георгіївської стрічки» під час публічних заходів, а також кріплення таких символів до машин. Встановити штраф за такі дії запропонував депутат Сейму Латвії Вейко Сполітіс.
Сполітіс закликає законодавчо встановити грошовий штраф у розмірі 350 євро за демонстрацію прапорів колишнього СРСР і колишніх радянських республік, окрім Білоруської РСР (нині це державний прапор Білорусі – Ред.), прапорів нацистської Німеччини, гербів або символіки, в тому числі націонал-соціалістичну свастику, знаки «Schutzstaffel», серп і молот, а також демонстрацію георгіївських стрічок на зборах, ходах і пікетах, у місцях проведення публічних розважальних і святкових заходів.
З вимогами заборонити використання «георгіївських стрічок» принаймні у школах виступали громадянські активісти у Казахстані. Вони звернулися з відповідним листом до влади, проте офіційної реакції країни наразі немає.
Для довідки: Георгіївський хрест (Орден святого Георгія) видавали за військові заслуги у Російській Імперії з 1807 по 1917 роки. За часів Радянського Союзу, орден ніколи не видавали, тим паче його не отримували учасники Другої світової війни (аналогічною Георгіївському хресту відзнакою у Радянській армії став Орден Слави). Також так звані георгіївські стрічки за часів Другої світової війни часто асоціюють з Російською визвольною армію (РВА), яка боролася проти Червоної на боці гітлерівців. Багато членів РВА були дійсними кавалерами Ордену святого Георгія, який отримали ще до революції 1917 року.
Мотопробіг «На Берлін»
Черговою вигадкою російської пропаганди став мотопробіг країнами Європи з фінішем у Берліні 9 травня.
Російські байкери з клубу «Ночниє волкі» з нагоди 70-річчя закінчення Другої світової війни заявили про свої плани здійснити «європейське турне», проїхавши з Москви через Польщу, Словаччину, Австрію, Чехію та Німеччину.
Дивіться також: "Хірург і волкі не потрапили до Гейропи". Карикатури і фотожаби на російських байкерів
24 квітня Польща відмовила у в’їзді путінським байкерам, які агітували за приєднання Криму до Росії навесні 2014 року.
МЗС Росії висловило обурення з цього приводу. Водночас, частина байкерів змогли потрапити до Польщі з Калінінградської області та здійснити мотопробіг до кладовища російських солдатів у Бранєво. Це викликало політичний скандал у країні.
Одного російського байкера згодом депортували з Німеччини, де фейкові «ночниє волкі» таки здійснили пробіг «пам’яті балерини Маї Плєсєцкой», на транспорті з німецькими та європейськими номерами.
У Грузії, куди теж поїхали мотоциклісти, проти них порушили кримінальну справу за псування майна громадянки, яка вимагала від них зняти «георгіївські стрічки» (їй розбили телефон – Ред.). Однак, у Тбілісі грузинські націоналісти все ж змусили байкерів зрізати стрічки з мотоциклів.
У Європі намагаються вшановувати жертв, а не святкувати
Російська боротьба «з викривленням історії» та «переглядом наслідків» Другої світової війни» викликає те, що все більше країн намагаються відмовлятися від радянського способу осмислення війни.
В Україні ухвалили спеціальний закон, а президент підписав указ про заснування Дня пам'яті та примирення, який відзначатимуть щороку 8 травня. Закон "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років" унормовує офіційне вживання терміну "Друга світова війна" щодо подій 1939-1945 років замість раніше вживаного "Велика Вітчизняна війна" щодо подій 1941-1945 років. В Україні 9 травня як і раніше залишиться державним святом та вихідним днем.
У Польщі 6 травня парламент затвердив скасування свята Перемоги та свободи 9 травня та встановлення Національного дня перемоги 8 травня. У Польщі з 1989 року перестали відзначати 9 травня день Перемоги, однак це не врегулювали законодавчо. Польські депутати пояснили рішення намаганням відмовитися від діючого в СРСР тлумачення наслідків війни, оскільки наступ Червоної армії закінчився для країни недемократичною політичною системою.
Для довідки: нацистська Німецька імперія офіційно капітулювала перед союзниками увечері 8 травня 1945 року. Однак, у ЗМІ Радянського союзу про перемогу повідомили вже вранці 9 травня. З того часу сформувалася різниця в датах перемоги над нацизмом: в європейських країнах заходи на згадку проводили 8 травня; у СРСР та державах соцтабору державним святом та вихідним днем стало 9 травня. Окрім того, дату закінчення Другої світової війни у світі відзначають 2 вересня, оскільки цього дня у 1945 році Акт про капітуляцію підписала Японська імперія – остання з країн, яка воювала проти союзників по антигітлерівській коаліції.