Російська пропаганда у Франції існує в дуже заразних формах. Про це в інтерв’ю «Українському тижню» розповів французький історик і політолог Жан-Ів Потель.
«У мене є знайома, яка працює на одному із французьких медіа-порталів. Нещодавно вона опублікувала свою притомну й розсудливу статтю щодо нинішньої ситуації в Україні. Буквально через кілька хвилин на неї посипалася злива проросійських обурених коментарів, фактично почалась атака. Але таких проявів значно більше, і все не зводиться до відгуків під статтями», – розповідає Потель.
За його словами, боротися із цим потрібно, але це нелегко.
«Чи можна говорити в Європі все, що завгодно? Якщо йдеться про антисемітизм, то ні. Проблема полягає в тому, як улаштувати справжні дебати, обговорення, а не імітацію. Чи справді європейські медіа такі вже ліберальні й неупереджені, якими хочуть видаватися?», – міркує він
За словами французького політолога, нині практично в усіх країнах континенту, включно з Польщею та Угорщиною, попри складне й заплутане законодавство останньої, свобода слова та висловлювання – це реальність.
Він вважає, щоб на цьому не зупинитися, потрібно прискіпливо аналізувати такі процеси, як війна в Україні чи на Близькому Сході.
«Багатоканальність доступу до інформації, яку можна оцінювати, є підставою для наших висновків про події. Гарантія свободи для мене полягає саме в різноманітності думок та інформаційних джерел, а також у вільному обговоренні», – зауважує Потель.
Він рекомендує, коли певний ЗМІ поширює пропаганду, відразу дивитися на те, хто його власник.
«Якщо політики володіють газетою, телеканалом, радіо або якимось чином причетні до їх менеджменту, то про плюралізм якось вести мову не випадає», – підсумовує він.
Детальніше читайте у матеріалі Жан-Ів Потель: «Не ставтеся до євроскептичних рухів як до чогось скороминучого» в черговому номері журналу «Український тиждень».