Після прийняття закону українським парламентом міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина в коментарі виданню Gazeta Wyborcza заявив, що вшанування членів ОУН та УПА не є провокацією проти Польщі, і, швидше за все, свідчить про формування українцями власної ідентичності.
“Це не було провокацією з боку українців, і цей закон був прийнятий одним пакетом з іншими історичними законами, в тому числі про сприйняття Другої світової війни, про відкриття доступу до комуністичних архівів, і жодним чином не був спрямований проти Польщі”, – зазначив глава польського МЗС.
Polskie Radio зазначає, що закон про визнання ОУН та УПА борцями за незалежність України викликав чимало суперечок в польському суспільстві і загалом ці організації викликають негативні асоціації у поляків.
Зокрема, голова Союзу демократичних лівих сил Польщі (SLD) Лєшек Міллєр заявив, що президент Броніслав Коморовський начебто “вирушив до Києва, щоб подати руку українцям, а повернувся з ножем у спині”. Саме так польський політик проаналізував прийняття закону про УПА Верховною Радою України у день виступу в українському парламенті польського президента.
Також повідомляється, що члени SLD виступали за те, щоб Сейм в спеціальній резолюції засудив український націоналізм. Однак в польському МЗС засудили таку ініціативу.
“Заява SLD є політичним екстремізмом і вписується в російський наратив”, – прокоментував ситуацію міністр Схетина.
Член Інституту національної пам'яті Польщі професор Гжегож Мотика зазначив, що для українців УПА є частиною історичної ідентичності, тому фактом так званих антипольських чисток нехтують і заперечують.
“Незручність полягає в тому, що (в законі — ред.) видалений пункт про скоєння військових злочинів. Це означає, що статус ветерана отримали й винні у трагедії, що сталася на Волині. Таким чином їх виправдали”, – стверджує Мотика.
Видання Rzeczpospolita цитує доктора Рафала Лєшкевіча, керівника відділу доступу до архіву Інституту нацпам'яті Польщі, який розповів, що обидві країни планують на середину травня обмін документами. Електронними копіями обміняються Інститут національної пам'яті Польщі та Державний архів СБУ.
Зокрема, українська сторона передасть Польщі робочі документи радянських спецслужб, що стосуються репресій проти поляків, в той час як польський Інститут надасть Україні матеріали по УПА.
“Українці зацікавлені в будь-яких матеріалах, що стосуються ОУН та УПА. Наші ресурси включають в себе оригінальні архіви УПА, захоплені, наприклад, після операції "Вісла" в 1947 році, організаційні діаграми, фотографії бункерів тощо”, – зазначив Лєшкєвіч.
Видання wPolityce.pl цитує депутата Сейму від партії "Право і справедливість" Кшиштофа Щерскі, який заявив, що українці очікують від Польщі підтримки і співпраці і водночас ухвалюють закон про вшанування УПА. За його словами, Польща повинна більш наполегливо провадити власну історичну політику.
“Ми повинні пояснити українцям, що заснування держави на таких традиціях може відштовхнути від України єдину країну, яка може надати їх реальне партнерство, а не гегемонію. Я хочу наголосити, що головною є абсолютна історична правда. Цей помилковий політичний вибір українців призводить до того, що знижується готовність до допомоги Україні. І це стимулює Росію до того, щоб посіяти розбрат між нашими країнами”, – зазначив Щерскі.
Видання Wprost процитувало польського історика, доктора політичних наук, екс-депутата Європарламенту Павела Коваля, який заявив, що новий український закон не можна вважати “ляпасом” для поляків.
“Я впевнений, що вшанування УПА в Україні немає жодного наміру образити поляків”, – зазначив він, додавши, що Польща ніколи в історії "не мала такої гарноїрепутації в Україні, як зараз".
“Це частина плану з декомунізації України. Це частина того ж плану, що включає руйнування пам'ятників Леніну. Це частина плану з відкриття архівів, люстрації. Для кожного українця УПА є організацією, яка найкраще виражає антибільшовицькі настрої”, – наголосив польський політик.
В свою чергу ресурс natemat.pl опитав низку польських експертів з приводу того, як саме Польща повинна сприймати новий український закон. При цьому більшість з них заявили, що найгірше, що наразі може робити Польща — це різко критикувати Україну. Разом з тим польські експерти закликають до більш інтенсивного спільного обговорення тих подій, які викликають суперечності.
“Не дивно, тому, що Волинська трагедія — або, як дехто її називає, Волинсько-Галицька – викликає стільки емоцій у польської сторони. Це тому, що вона виглядає зовсім інакше для українців. Зокрема й через те, що переважна їх більшість про цю історичну трагедію не мають ні найменшого уявлення”, – йдеться у публікації.
“Я не думаю, що ми можемо формувати історичну політику шляхом протестів. Тут потрібен діалог з українською стороною, і дуже інтенсивний. Влади обох країн повинні шукати підхід на різних рівнях. Необхідно, по-перше, щоб Польща та Україна прийшли до певних загальних висновків, або, принаймні, склали список відмінностей, які їх розділяють”, – прокоментував Пьотр Кощінскі з Польського інституту міжнародних справ (PISM).
“По-друге, потрібно, щоб українці розуміли, що у поляків є історичні причини для того, щоб говорити негативно про УПА. Нинішня ситуація така, що пересічні українці не мають ні найменшого уявлення про те, що відбувалося на Волині під час Другої світової війни. І з приводу цього не можемо обурюватися, бо самі не є в цьому питанні питанні кращими. Дослідження, проведені Центром опитуванння громадської думки CBOS у 2013 році, показало, що майже третина респондентів нічого не знають про різанину на Волині, а більш як 40% “щось чули”, але небагато”, – додав експерт.
За словами Кощінського, закон про УПА є по суті антиросійським, а не антипольським.
“Він, безумовно, відрізає сучасну Україну від будь-яких зв'язків з Росією та колишнім СРСР , що є важливо для Києва в межах пропаганди та ідеологічної боротьби з Росією”, – наголосив експерт PISM.
Схожу думку поділяє Марек Сівець, колишній член SLD і Twoj Ruch, який бере активну участь у політиці Польщі на Сході.
“Перш ніж ми почнемо обурюватися, необхідно уважно прочитати цей законопроект. Ми повинні також пам'ятати, що незалежно від того, які злочини супроводжували діяльність УПА, ця організація фактично мала на меті створення незалежної української держави”, – зазначив він, додавши, що закон про УПА є насамперед “антифашистським”, і будь-які спекуляції навколо цього питання резонують з твердженнями Москві про “фашистів у Києві”.