Останнім часом почастішали випадки допитів кримських татар на півострові, а за весь період російської окупації Криму були порушені судові справи проти понад 130 кримських татар. Тиждень.ua розглянув факти затримання, зникнення та смерті кримських татар під час політичних гонінь "самопроголошеної влади", а також інші утиски прав кримськотатарського народу на півострові.
Заборона заходів до роковин депортації кримських татар
7 травня «міська адміністрація» Сімферополя заборонила кримським татарам проводити 18 травня жалобний мітинг з нагоди 71-ї річниці від дня депортації кримськотатарського народу. «Влада» міста пояснила таке рішення тим, що площа Лєніна у центрі не пристосована до таких заходів та взагалі її закриють для реконструкції.
8 травня у Меджлісі підтвердили, що отримали офіційну відмову.
«На ту ж дату і час раніше було подано повідомлення, погоджене у встановленому порядку, про заплановані заходи іншою кримськотатарською організацією», – йшлося у відповіді Меджлісу.
За повідомленнями з провладних кримських ЗМІ, у ніч на 18 травня на площі Лєніна у Сімферополі провели акцію «Зажги огонь в своем сердце», яку влаштував проросійський рух «Къьрым», до якого причетний нинішній віце-спікер «парламенту Криму» та колишній член Меджлісу Ремзі Ільясов.
10 травня голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що «влада» окупованого Росією Криму поширює чутки про начебто підготовку терористичних актів «українськими націоналістами». «Теракти» нібито мали статися саме 18 травня.
Незважаючи на заборони, близько трьох тисяч кримських татар зібралися вранці в суботу 16 травня біля підніжжя Чатир-Дагу, щоб здійснити традиційне сходження та дуа (молитву) в пам’ять про загиблих під час депортації 1944 року. Учасники заходу скандували «Міллет! Ватан! Кирим!», що в перекладі означає «Народ! Батьківщина! Крим!» та заспівали гімн кримськотатарського народу.
"26 лютого" як смертний вирок для татарина
За останні місяці поновилися затримання кримських татар у «справі 26 лютого».
7 травня У «справі 26 лютого» затримали кримського татарина – Дегерменджі Мустафу. Затримання чоловіка, який працює троговельним працівником, здійснювала група з шести-восьми осіб «у повному екіпіруванні з автоматами».
27 квітня допитали члена Меджлісу Абдурамана Егіза. Окрім нього, також викликали інших членів представницького органу: керівника Секретаріату Меджлісу Дилявера Акієва, а також голову Центральної виборчої комісії Курултаю Заїра Смедляєва.
24 квітня заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла забрали на допит прямо із засідання Меджлісу. За місяць до того, 27 березня в будинку Джеляла в селі Первомайське Сімферопольського району відбувся обшук. Підставою для цього стала кримінальна справа щодо подій «того ж дня». Обшуку передував п’ятигодинний допит Джеляла.
21 квітня оператора кримськотатарського телеканалу ATR Ескендера Небієва, у якого вдома 20 квітня відбувся обшук, затримали у «справі 26 лютого».
18 квітня у Сімферополі за «участь у масових заворушеннях» 26 лютого минулого року Алі Асанову обрали запобіжний захід у вигляді двох місяців утримання під вартою (до 15 червня).
31 березня в Криму працівники Слідчого комітету Росії розпочали обшук у будинку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова в Бахчисараї. Раніше, 23 березня Умерова слідчі викликали на допит, щоб поставити декілька «уточнюючих питань» у «справі 26 лютого». Окрім того, його викликали в СК Криму на допит у цій же справі.
Саме за причетність до цієї "справи" 29 січня 2015 року затримали заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза за підозрою "в організації та участі в масових заворушеннях". 3 лютого ГПУ відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного затримання Чийгоза. 6 травня стало відомо, що Чийгоз оголосив голодування після того, як його перевели до карцера сімферопольського СІЗО. 15 травня повідомили, що «суд» у Сімферополі продовжив арешт Чийгоза до 29 липня. Таке рішення мотивували тим, що розслідування у кримінальній справі проти нього триває, а сам Чийгоз може сховатися.
МЗС України звернулося до РФ з негайною вимогою звільнити Чийгоза, яка залишилася без реакції.
У "справі 26 лютого " також в лютому затримали Асана Чебієва та Ескендера Кантемирова, а в березні Асана Чарухова та Талята Юнусова. Їх допитували, провели обшуки в будинках. Зв'язок із ними втрачений.
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв не раз заявляв, що Росія готується вбивати кримських татар, оскільки вважає їх "п'ятою колоною".
Читайте також: Півострів репресій: залякування проукраїнських активістів, боротьба з кримськими татарами та "націоналізація" підприємств.
Як зникають кримські активісти
3 березня 2014 року зник Решат Аметов, вийшов з дому з наміром поїхати у військкомат. Востаннє його бачили на площі ім. Леніна, де він брав участь у мирній акції. Очевидці розповіли, що під час одиночного пікету до Аметова підійшли троє людей з "самооборони Криму" (двоє у військовому одязі, один у цивільному), оточили його й швидко повели. З тих пір він не виходив на зв'язок.
Його тіло зі слідами тортур знайшли 15 березня 2014 року в Криму. А вже в березні цьогоріч з’явилася інформація про те, що "кримська влада" не хоче розслідувати вбивство кримського татарина Аметова. За словами родичів, розслідування вбивства призупинене, викрадачі відпущені на волю. Днями самопроголошений лідер окупаційної влади Сергій Аксьонов заявив, що кримська самооборона не причетна до вбивства Аметова. Кримськотатарські активісти вимагають від влади розкрити цей тяжкий злочин і покарати винних.
18 травня торік у Сімферополі після жалобного мітингу кримськотатарського народу до 70-річчя депортації зник місцевий журналіст Осман Пашаєв. Його разом з оператором Дженгізом Кизгином під час запису інтерв’ю з перехожим затримали невідомі та передали місцевій "поліції". До цього бойовики відібрали у журналістів гроші та техніку вартістю 70 тисяч гривень. Десять годин Пашаєв та Кизгин перебували в полоні. Після 10 годин полону Пашаєв розповів, що його били, морально знущалися. Крім того, журналіста допитував представник Слідчого комітету РФ у справі про «вбивство «Беркуту» на Майдані».
29 травня у Криму зник активіст Тимур Шаймарданов, який не приховував своєї проукраїнської позиції. Його пошуками зайнявся активіст організації "Український дім" Сейран Зинетдинов. 30 травня він зустрівся з родичами Шаймарданова, після чого не виходив на зв'язок.
У грудні кримські ЗМІ повідомляли,що слідчий відмовився розслідувати справу Шаймарданова, пояснивши це тим, що адвокат не надав слідству довіреність родичів зниклого активіста. Адвокат же зазначає, що надання такого документу стало б порушенням адвокатської таємниці. За фактом зникнення Шаймарданова та Зенидінова відкриті кримінальні справи за ст.105 КК РФ – "Умисне вбивство".
27 вересня в селищі Сари-Су Білогірського викрадено 19-річного Ісляма Джеппарова і 23-річного Джевдета Іслямова, яких вивезли на мікроавтобусі у невідомому напрямку. У прокуратурі підозрюють, що кримчан викрали "за попередньою змовою групи осіб". За фактом злочину відкрили кримінальну справу – ст.126 КК РФ – "Викрадення людини". Наразі інших подробиць у справі не оприлюднено.
Через два дні зник Едем Асанов, якого бачили востаннє у Євпаторії на автостанції. 6 жовтня тіло Едема Асанова знайшли у покинутому санаторії в Євпаторії. Пізніше керівник зовнішніх зв'язків Меджлісу кримсько-татарського народу Алі Хамзін заявив, що, за попередньою інформацією, Асанова знайшли повішеним.
Ніяких подробиць щодо розслідування вбивства Асанова у відкритих джерелах немає.
14 жовтня поблизу Сімферополя виявили мертвим кримського татарина Беляла Білялова зі слідами ножових поранень, інший кримський татарин – Артем Дайрабеков перебував у реанімації у вкрай важкому стані. Дайрабекова та Білялова піддавали жорстоким тортурам.
Кримськотатарська спільнота не мала сумнівів, що викрадення, побиття і вбивства є послідовною політикою залякування кримськотатарського народу, який виступив проти окупації Росією Криму. Білялов навчався на першому курсі Кримського індустріально-педагогічного університету, а Дайрабеков є першокурсником Таврійського національного університету ім. Вернадського.
За версією судово-медичної експертизи "Слідкому РФ по Республіці Крим", смерть Білялова спричинена отруєнням невідомою токсичною речовиною – курильними сумішами ("спайсами").
21 жовтня у Криму дорогою додому зник 29-річний житель Феодосії, кримський татарин Усеїн Сеітнабієв. Після цього телефон у нього відключився, а зв'язок втратився.
За словами брата, Усеїн міг зникнути через борги, але також не виключив, що чоловік міг щось не те «ляпнути». Через місяць Усеїн вийшов на зв'язок, після чого знову зник. Інших подробиць справи наразі немає у відкритих джерелах.
3 листопада зник Ескендер Апселямов, який проживав у селі Калініне Червоногвардійського району. З того часу зв'язок з ним зник.
Родичі звернулися до правоохоронців, оперативна група провела розшук квартири та допитала друзів та знайомих зниклого. На цьому справа затихла.
2 грудня 2014 року на «гарячу лінію» Комітету із захисту прав кримськотатарського народу надійшла інформація про зникнення 18-річної дівчини кримськотатарської національності, що родом із Сімферополя, а проживала в Київському районі міста.
З етичної точки зору в організації не розголошували ім'я та прізвище дівчини. Ніякої інформації про дівчину більше не було.
Нагадаємо, станом на жовтень 2014 року 18 кримських татар зникли безвісти за час окупації Криму Росією.
За словами національного лідера кримськотатарського народу, народного депутата Мустафи Джемілєва, за час окупації Крим залишили близько 35 тисяч мешканців, з яких понад 20 тисяч – кримські татари.