18 лютого під час засідання РНБО ухвалили заклик до Ради безпеки ООН та до Євросоюзу про введення миротворчого контингенту до України. Створення, формування і діяльність миротворчої місії ООН – це процес, який складається з дев'яти ключових пунктів. Питання фінансування місії регулюється окремо.
Консультації.
У разі розвитку і постійного загострення конфлікту на певній території ООН долучається до консультацій для пошуку «найкращої відповіді з боку міжнародної спільноти». До таких консультацій зазвичай долучають: відповідальні структури ООН, уряд країни, на території якої відбувається конфлікт, або політичні сили на місці, держави-члени ООН, у тому числі ті, які можуть надати війська чи поліцейських для місії, регіональні та інші міжурядові організації, «інші доцільні ключові партнери». На основі таких консультацій генсек ООН може запросити стратегічну оцінку з варіантами найкращої можливої участі ООН у придушенні конфлікту.
Технічна оцінка.
Цей етап полягає у технічній підготовці можливої участі ООН у певному конфлікті. З такою метою до країни або на територію конфлікту відправляють технічну місію ООН. Місія аналізує та оцінює загальну безпеку, політичну військову гуманітарну ситуацію і стан справ у галузі прав людини на на відповідній території. Після цього місія робить висновки про можливий вплив цих чинників на можливу миротворчу операцію. Між тим, технічну місію в зону конфлікту відправляють лише, якщо «дозволяють умови безпеки».
Українські вертольоти у складі місії ООН в Ліберії
Остаточне рішення.
Один з ключових пунктів розгортання миротворчої місії – дозвіл Радбезу ООН. Дозвіл встановлює параметри місії: її розмір та завдання. Бюджет та ресурси місії схвалюються рішенням Генеральної асамблеї ООН (за участі усіх членів організації). Як відомо, у Радбезі ООН є п’ять постійних членів – Великобританія, Китай, Росія, США та Франція. Кожна з цих держав може накласти вето на будь-яке рішення Радбезу.
Посадові особи місії.
Після ухвалення рішення про розгортання миротворчої місії Генеральний секретар ООН призначає керівника місії (зазвичай це Спеціальний представник). Глава місії звітує перед заступником Генерального генсека з операцій для підтримки миру в Штаб-квартирі ООН. Генеральний секретар також призначає командувача силами, комісара поліцейських сил і старший цивільний персонал миротворчої місії. Департамент операцій з підтримки миру (ДОПМ) та Департамент польової підтримки (ДПП) несуть відповідальність за пошук цивільного персоналу операцій з підтримки миру.
Безпосереднє розгортання місії.
ДОПМ та ДПП відповідають за політичне, військове та оперативне управління (йдеться про матеріально-технічне забезпечення) сформованих миротворчих сил ООН. Для якісного виконання цих задач спершу засилають так звану передову групу до зони конфлікту.
Блакитні шоломи.
ООН не має постійної армії або поліцейських сил. Тому після рішення про розгортання місії країнам-членам пропонують добровільно надати військових до складу місії. Військові-учасники миротворчого контингенту носять військову форму своїх країн, а також блакитні шоломи або берети та значки моротворчої місії. Цивільний персонал місії формують із цивільних службовців, завербованих Секретаріатом ООН.
фото pulsamerica.co.uk
Звіти про роботу місії.
Генеральний секретар надає регулярні звіти Раді Безпеки про роботу місії. Рада Безпеки розглядає цю інформацію та оновлює і корегує мандат місії в разі необхідності до того часу, доки завдання місії не виконано або її закрито.
Фінансування.
Рішення про створення миротворчої місії ООН ухвалює Рада безпеки, однак фінансування місій – колективний обов’язок усіх країн-членів ООН відповідно до статті 17 Статуту ООН. Внесок кожної країни визначають на основі спеціальної формули, яка враховує економічний стан держав, однак головна частина фінансування лягає на постійних членів Радбезу. Затверджений бюджет операцій ООН для підтримки миру на фінансовий рік з 1 липня 2014 року по 30 червня 2015 становить близько $7,06 млрд. За інформацією на сайті ООН – це менше 0,5% загальних військових витрат у світі. У 2013-2015 роках десятка найбільших «спонсорів» миротворчих контингентів виглядає так: США (28,38%), Японія (10,83%), Франція (7,22%), Німеччина (7,14%), Великобританія (6,68%), Китай (6,64%), Італія (4,45%), Росія (3,15%), Канада (2,98%), Іспанія (2,97%)
Історія та статистика миротворчих місій ООН
українські військові-учасники місії ООН в колишній Югославії
Першу миротворсу місію ООН здійснила 1948 року під час ізраїльсько-арабського конфлікту. Ця операція отримала назву Орган Організації Об'єднаних Націй зі спостереження за виконанням умов перемир'я (ОСВУП). Активізація миротворчої діяльності ООН сталася після 1988 року через завершення холодної війни (з того часу сформували 56 місій). У місіях брав участь персонал зі 120 держав світу (з них 569 громадян України). З 1948 року під час виконання загинули 3326 учасників (з них 27 громадян України).
*вся інформація в тексті подана за офіційними матеріалами прес-служби ООН