Російський лідер Владімір Путін робить все можливе для того, щоб втягнути Захід у конфлікт в Україні. Про це пише у своїй статті для ресурсу ecfr.org німецький дипломат, колишній політичний директор МЗС ФРН Фолькер Штанцель.
У статті йдеться про те, що нинішню ситуацію в Україні часто порівнюють з подіями, які відбувалися напередодні Другу світову війну. Разом з тим нинішнього російського лідера Владіміра Путіна порівнюють з Адольфом Гітлером – тоді німецький лідер маніпулював союзниками, які остерігалися війни, і з усіх сил намагалися «умиротворити» агресора.
«Сьогодні маніпулятор сидить у Кремлі. Але його (Путіна – ред.) гра відрізняється від гри Гітлера: він намагається втягнути своїх супротивників в війну. Путін не сумнівається, США втрутиться…Але світова війна – це не те, на що він чекає. Путін розуміє, що разом із західним поставками зброї в Україну спрямують інструкторів, які навчатимуть українців використовувати сучасне обладнання – а це означатиме фактичну присутність. Це призведе до протистояння між одною ядерною потужністю (незалежно від того, буде це США, Великобританія чи Франція) та іншою, що заведе ситуацію в глухий кут: боротьба на виснаження довго триватиме в Україні. Путін розуміє, що жодна зі сторін не зможе виграти», – зазначає автор.
На противагу цьому, як стверджує Штанцель, неінтенсивний військовий конфлікт допоможе Путіну досягнути одразу три основних цілі:
– політично й економічно ослабити Україну;
– вселити страх сусіднім країнам ЄС, в яких проживають російські нацменшини, і таким чином змусити уряди цих країн враховувати інтереси РФ при прийнятті важливих рішень;
– підвищити свій рейтинг серед росіян, адже економічні санкції і пов’язані з ними негаразди можуть підірвати довіру до влади, натомість війна об’єднає народ навколо начебто сильного лідера.
«Санкції вразили Росію, і вони будуть більш болючими, якщо їх посилять, зокрема, розширивши список росіян, яким заборонений в’їзд, чи відключивши Росію від міжнародної системи SWIFT, що унеможливить ведення міжнародного бізнесу.
Суть в тому, що економічна влада є також жорсткою силою. І вона також може призвести до втрат, щоправда не життів, а валюти», – йдеться в статті.
Однак Штанцель додає, що для країни, які запроваджують санкції, також повинні змиритися з економічними втратами, і це стосується насамперед європейців. Якби Путін не погодився на перемир’я у Мінську, ЄС повинен був би запровадити нові санкції, однак для цього потрібно було б вести серйозні переговори з Угорщиною та Грецією, чиї лідери проявляють прихильність до Росії.
«Немає сенсу вступати у військовий квазіконфлікт, доки залишається можливість використовувати економічні засоби. Для США це означає відмовитись, здавалося б, простих рішень – фактично, уникати пастки Путіна. А ЄС повинен докласти максимум зусиль, щоб вирішити проблему мирним шляхом, щоб не подарувати нагоду тому, хто тільки й чекає на поставки зброї в Україну», – резюмував автор.