Про мобілізацію
Від 20 січня 2015 року в Україні офіційно розпочалася перша з трьох хвиль цьогорічної мобілізації. За інформацією президента Петра Порошенка станом на 29 січня було вручено 73 тис. повісток. Того ж дня у Генштабі Збройних сил повідомили, що 46 тис. мобілізованих уже пройшли медичну комісію. За повідомленням Міноборони, під час першої хвилі мобілізації, яка триватиме до квітня планують призвати 50 тис. осіб. Крім того, у лютому почнеться весняний призов до Збройних сил юнаків віком від 20 до 27 років, які, за словами президента Петра Порошенка, служитимуть 1,5 років, однак не відправлятимуться до зони АТО. Загалом у 2015 році планують призвати (не мобілізувати) 40 тис. осіб.
Водночас, від моменту оголошення про нові хвилі часткової мобілізації почалися виступи проти неї або повідомлення про зрив процесу.
Зрив мобілізації через соцмережі
Івано-Франківський журналіст Руслан Коцаба став символом опонентів мобілізації після запису звернення, в якому він заявляє про особисту відмову від мобілізації.
Раніше Коцаба працював кореспондентом телеканалу «112» у зоні АТО.
«Я привселюдно… користуючись своєю популярністю, заявляю, що прошу мені навіть не присилати повістку на мобілізацію… тому що я чітко знаю про ту статтю, що мобілізація оголошується, коли є військовий стан», – заявив Коцаба.
Не назвавши конкретну статтю, яка забороняє мобілізацію, Коцаба, між тим, назвав термін покарання за ухилення від мобілізації «від 2 до 5 років», назвав події на сході «громадянською війною та вбивством співвітчизників», закликав «відмовитися від мобілізації всіх адекватних людей» і додав, що «регулярних російських військ на Донбасі зараз немає».
«Кращі мужики кіборги зараз убивають кращих мужиків з іншого боку», – наголосив журналіст і став відомим.
Відеозвернення Коцаби переклали російською мовою та опублікували на сайтах бойовиків. Окрім того, відеозвернення Коцаби на його каналі у Youtube станом на сьогодні переглянули понад 287 тис. осіб.
Інший відомий опонент «братовбивчої війни» на Донбасі блогер і юрист Тетяна Монтян закликала підтримати Коцабу, назвавши його «мужиком з Франика», а себе «бабою з Керчі»
Зрив мобілізації через «мітинги жінок»
Мітинги у різних регіонах країни проти мобілізації проводили під час усіх попередніх хвиль у 2014 році. Найчастіше це називали «мітингами жінок і матерів», які часто виявлялися реальними рідними бійців у зоні АТО або тих, кого викликають до лав Збройних сил і Нацгвардії.
Найбільший мітинг цьогоріч стався 30 січня у Краматорську. За повідомленням місцевих журналістів біля військкомату зібралися близько двох сотень громадян, незадоволених мобілізацією у місті. Ніяк інакше, згідно повідомлень, вони себе не позиціонували.
«Мітингувальники під стінами військкомату вимагали вийти до них воєнкома Андрія Василенка та пояснити, чому в Краматорську відбувається мобілізація. При цьому в натовпі лунали гасла «хунту геть», «ми за мир», «ні війні», «Росія – братська країна», «ми русскіє» і т.п. Один з присутніх голосно заявляв, що «Янукович наш президент», – йдеться у повідомленні про мітинг на краматорському сайті 6264.com.ua.
Після того, як військком Василенко вийшов до присутніх, мітингувальники не змогли адекватно пояснити вимоги, постійно перекрикуючи один одного.
3 лютого противники мобілізації запланували ще один мітинг, проте цього дня на власну акцію у Краматорську вийшли прихильники мобілізаційних заходів. Обидва мітинги вишикувалися під місцевим військкоматом, між людьми стали міліціонери. Учасники двох мітингів обмінювалися ґаслами між собою. Якщо на початку мітингу повідомлялося про чисельну перевагу громадян, налаштованих за мобілізацію, то пізніше кількість противників почала збільшуватися, а прихильників зменшуватись. Зрештою, до мітингувальників удруге вийшов військком Василенко, після чого акції закінчилися.
Про ще один мітинг проти мобілізації повідомили 3 лютого з села Дніпровка Запорізької області. Близько 20 осіб зібралися біля меморіалу загиблим у Другій світовій війні з плакатами «Ні війні!» Окрім того, учасники сільського мітингу використовували мікрофони зі стійками для виступів, на місці був присутній оператор з камерою. Після цього в інтернеті виклали ролик про дівчину, яка назвалася дочкою призовника та у сльозах закликає «зупинити громадянську війну, яка йде не між людьми, а між урядом».
Зрив мобілізації через недосконалість процесу
Часто набагато більше для зриву процесу мобілізації в Україні роблять організатори процесу або держслужбовці різного рівня. Зокрема, так сталося з радником президента та волонтером Юрієм Бірюковим, який зробив допис у Facebook, з якого можна зробити висновок, що мешканці західних областей України саботують мобілізаційні заходи. Водночас, мобілізаційні заходи йдуть за планом на півдні та сході країни.
Окрім того, Бірюков робить висновок про кількість людей на війні з огляду на кількість загиблих від областей, де лідирують Дніпропетровщина і Київщина.
Щодо останнього показника розгорілася дискусія: зазначають, що на даних про кількість загиблих у війні не можна робити висновки про загальний процес мобілізації. Також невідомо, скільки загинуло осіб від кожної області з огляду на загальне населення регіону. У Кольчицькому районі Закарпаття місцева влада заперечила факт про "105 повісток", там зазначили, що мають вручити 26 повідомлень.
Іншою проблемою є дії самих місцевих військкоматів, які часто спонукають недовіру та панічні настрої серед людей. Про це написала волонтер Тетяна Ричкова.
«Сумна ситуація з місцевою владою, дивне і бездумне ставлення до мобілізації військкоматів. Місцева влада не проводять агітацію для забезпечення нової хвилі мобілізації. Військкомати не уточнюють списки призовників, бездумно відправляють повістки. Сьогодні зі Степаном Тимофійовичем (Полтораком – Ред.) побували в одному з районних військкоматів. Військком мужик начебто порядний, але ідеї у нього не дуже. Приклад: село – кількість чоловічого населення приблизно 100 чоловік, військкомат відсилає 60 повісток. Село в шоці, забирають всіх мужчин.Реакція, я думаю, передбачувана. Коли ж ми навчимося приймати адекватні рішення? Сподіваюся скоро», – зазначила Ричкова.