Не такий страшний дефолт, як про нього пишуть, тим більше в Україні. Про це в черговому номері «Українського тижня» пише економіст Любомир Шавалюк.
«Слід наголосити, що застій економіки, який тривав кілька років за Януковича, і торішня глибока економічна криза, що супроводжувалася війною, втратою територій, неадекватним держуправлінням та відсутністю реформ, забезпечили такі макроекономічні показники, яких не бачило багато країн, котрі оголошували дефолт. Отже, всі, хто хотів, уже готові до того, що слово на літеру «Д» може стати реальністю для України (розмови про нього з різною інтенсивністю ведуть уже протягом кількох кварталів)», – пише Шавалюк.
За його словами, якщо дефолт таки оголосять, наслідки, не виключено, будуть значно меншими, ніж причини й події, які йому передували.
«Може статися й так, що завдяки розумінню інвесторів за домовленістю сторін просто перенесуть дату сплати зовнішнього держборгу на кілька років. Тоді взагалі жодних наслідків у масштабах країни дефолт не матиме», – зазначає економіст.
«Однак не слід забувати і про політичний, а радше геополітичний аспект. Україна має величезну фінансову підтримку від кредитора, якого можна наректи збірною назвою «Захід». На сьогодні він володіє 44% зовнішнього державного та гарантованого державою боргу, який на кінець листопада становив $39,8 млрд. Захід має геополітичний інтерес у нашій країні й веде розмови про те, щоб виділити нам значно більші суми, ніж ми отримували (йдеться про $15–50 млрд). Чи є сенс оголошувати дефолт, враховуючи, що цей кредитор принаймні забезпечить рефінансування старих боргів? Звичайно, ні», – переконаний Шавалюк.
«Водночас теоретично, якщо Україна не проводитиме реформ, Захід може відмовитися кредитувати нас надалі. Зважаючи на обсяг та безальтернативність отримуваного від нього фінансування, тоді дефолт настане автоматично, а його наслідки перевершать усі події, які Україна пережила за минулий рік разом узяті», – наголошує експерт.
Детальніше читайте у матеріалі «Слово на літеру «Д». Що таке дефолт і чим він загрожує Україні?» в черговому номері «Українського тижня».