Так, лідер музичного гурту «Машина времени» Андрєй Макарєвіч пише про ходу в Парижі, присвячену пам’яті жертв теракту, який ісламісти здійснили в редакцій сатиричного журналу Charlie Hebdo. За словами музиканта, такий марш є досить незвичним з точки зору російського обивателя.
«…В нашій свідомості демонстрації бувають двох типів: державні, куди ти йдеш незалежно від власного бажання, і протестні – де тебе можуть скрутити і посадити, і не важливо, була демонстрація дозволеною чи ні. А тут – звичайно протестна демонстрація, але влада йде разом з народом. А це ось що: це справжнісінька Демонстрація Народної Єдності – бо кожен вийшов показати свою солідарність з співгромадянами, яких убили ці інопланетяни, і виходом своїм заявив – ми не боїмося. Нас більше. Нас всіх звуть Шарлі. Ось така акція показує всьому світу – народ перед ним чи населення…», – пояснює свою думку Макарєвіч
«У нас теж були теракти. На жаль. І не один. І загинуло, на жаль, набагато більше людей. У нашій країні можна уявити собі таку реакцію громадян? Було щось хоча б подібне?», – зазначає автор.
Разом з тим Макарєвіч згадує Марш миру в Москві, який відбувся у березні минулого року, і на який вийшли кількадесят тисяч росіян.
«Вони (учасники Маршу – ред.) теж демонстрували солідарність – всі вони не хотіли війни з Україною і війни в Україні. Тих, кого впізнали в обличчя, записали в фашисти», – наголосив музикант.
.jpg)
Схожу думку висловив у своєму блозі російський журналіст та телеведучий Міхаіл Кожухов.
«Французи їдять і запивають, а ми п'ємо і заїдаємо. От і вся різниця». Автор цього геніального формулювання – мій дід Петро Іванович Кожухов, ветлікар кавалерійського полку у відставці, якому в 70-і роки дозволили провідати кузину Дусю, яка доживала свого віку в притулку для літніх людей під Парижем», – зазначає автор.
«Liberte de expression!» – Ось з чого починається сьогодні будь-який коментар, будь-яка програма на будь-якому французькому телеканалі. Не сам теракт, не кров, не смерть – замах на свободу слова. Свободу говорити, писати і малювати, що думаєш. Ось що в першу чергу обурило Францію, вивело на вулиці сотні тисяч людей і змушує їх стояти, взявшись за руки, на площах і вулицях», – переконаний Кожухов.
За його словами, росіяни не вийшли на вулиці, коли утискали опозиційний телеканал «Дождь», коли закрили одну з кращих регіональних телекомпаній в Томську, чи прийняли закон про заборону реклами на кабельних каналах, який, по суті, став смертним вироком для провінційних телекомпаній.
«Французи кажуть, що думають, а ми мовчимо в ганчірку, якою нам затикають рот. Для них важливо – «Liberte de expression!» А нам важливіше, щоб було що випити, та чим закусити», – резюмував телеведучий.
Журналіст Сєргей Мурашов пише про зміни до російського законодавства, які передбачають заснування на Далекому Сході спеціальних територій «передового розвитку».
«Доки росіяни радіють приєднанню Криму і витрачають свої гроші і сили на поліпшення кримського способу життя, а в Україні деякі мріють про приєднання до Росії, президент РФ підписав дуже цікавий закон», – пише оглядач, додавши, що на територіях «передового розвитку» обмежать дію російського законодавства та скасують місцеве самоврядування. Крім того, згадані території зможуть передавати у тривалу оренду іноземцям.
На підтвердження своїх слів Мурашов наводить кілька цитат із закону.
«Втім, можливо, це робиться на благо Росії? В нас все одно немає і, мабуть, не буде грошей на розвиток нашого Далекого Сходу, а тут – приїдуть китайці, і самі і за свої гроші розвинуть нам наші землі? А ми ще й отримаємо з усього цього податки в казну? Може, й так. Тільки мені це бачиться розбазарюванням Росії, наших корисних копалин, наших ресурсів – на благо сусідньої країни.Те, що могло б стати власністю наших нащадків, піде на посилення Китаю, який заплатить нам податки – які ми витратимо на Крим і Донбас», – пише журналіст, зазначивши, що за таких обставин через кількадесят років більшість населення Далекого Сходу складатимуть китайці.
«Чи не пов'язаний цей закон з «незвичайно вигідним» контрактом на постачання російського газу в Китай?», – резюмує Мурашов.
Оглядач Антон Орехь пише про пропозицію чеченського парламенту карати родичів терористів, конфісковувати їхнє майно і банківські рахунки.
«Взагалі-то російське законодавство і тепер передбачає покарання не лише для самих терористів, але й для тих, хто їм допомагає. І не важливо, чи є пособники бандитів їхніми родичами, друзями або кимось ще. Якщо допомагав – значить, співучасник. То який же сенс виділяти родичів в якусь окрему категорію, якщо в законі і так все прописано? Відповідь проста – страх. Якщо якогось людини підозрюють у пособництві терористам, то це пособництво ще треба довести», – зазначає автор, додавши, що вину родичів доводити фактично не доведеться – в цьому випадку їм самим доведеться доводити власну невинуватість.
«Зрозуміло, що під гарячу руку потрапить безліч людей, взагалі ні до чого не причетних. Але після того, як у них без вини віднімуть все, позбавлять дому та заощаджень – чи не підуть вони самі в гори і в ліс, і не поповнять лави підпілля?», – резюмує Орехь.