Міхаїл Лашков, керівник громадської організації, пише, що зараз в Україні так звана «опозиція», яка голосувала за розгін Майдану й крала в людей, критикує владу.
Проте, за його словами, в Україні вільно можуть висловлювати думку і «укро-фашисти», і проросійськи налаштовані громадяни.
«Мені як російському обивателеві, який щодня вбирає політичний монотеїзм однодумності з Володимиром Володимировичем, до досади незрозуміло, як так виходить, що на українському ТБ в одному і тому ж ефірі мирно і без мата дискутують ті, кого в Росії прийнято називати «укро-фашистами», з тими, кого в Україні прийнято називати «танцюючими під дудку Кремля». Останні потім охоче приїжджають на федеральне російське ТБ, щоб повідати росіянам, як «київська хунта» затикає рот опозиції, а «нацисти-бандерівці» вчать дітей вбивати червоногрудих снігурів, що уособлюють імперське зло, захищаючи від них синичок, що символізують Україну», – наголошує він.
Надія Толокно, учасниця гурту «Pussy Riot», стверджує, що в'язниця не законсервувала її зовнішність, але зберегла внутрішній стан, як 2012 року.
«Деякі жінки-в'язні запевняли мене, що якщо сісти в двадцять і вийти в тридцять, ти вийдеш двадцятирічної зовні. Не знаю, кому-то й допомагає. Мені такі косметологічні рецепти не підійшли. Свої перші сиве волосся я зустріла в московському СІЗО в 2012 році, а в лоб в той рік вросли чоловічі зморшки – головним моєю відповіддю на всі стали підняті брови. Зовні я не законсервувалась. Зате законсервувалась всередині. Законсервувалась по-хорошому – ми опинилися в стороні від здолала багатьох нудьги і розчарування. І мені, і Маші було потрібно багато місяців на волі, щоб зрозуміти, чому все навколо такі похмурі. Коли ми сідали на початку 2012-го, всі бігали з кулями і стрічками, і десь посеред вулиць Москви люди мітинг за мітингом намагалися зловити то п'янке, що називається надією і солідарністю», – заявила Толочко.
Журналіст Валєрій Отставних розмірковує над тим, що Рада РФ планує затвердити законопроект про визнання незаконною пре даму Криму УСРС 1954 року, нагадуючи, що це був «обмін територіями».
«До речі, нагадаю, що в 1954р. відбувся обмін територіями. В обмін на солончаковий Крим Україна віддала РФ Таганрог і навколишні багаті чорноземні землі – загальною площею можна порівняти з півостровом. Якщо постане питання про «правильність» повернення Криму, неминуче Україна на міжнародному рівні вимагатиме повернення Таганрога і таганрозьких земель», – заявив Отставних.
Російська правозахисниця Єлєна Васільєва аргументує тим, що США не винні у смертях російських військових на території України.
«За останні 3 дні я від багатьох випадкових знайомих чую в Києві: "Це Америці потрібно", а листуючись з родичами загиблого в ЛНР Тааєва з Ростовської області теж прочитала слова його вбитої горем матері: "Це Америка винна …"
– У чому винна Америка? У тому, що син від чистого серця пішов знищувати братський народ України?
– Ні, відповідають мені, – він пішов знищувати фашистів, яких породила Америка … Після таких слів у мене напрошуються питання: а Америка взагалі знає про те, що вона в Україні фашистів створила? Думаю, що ні», – пише Васільєва.
«А молодь намагається достукатися до росіян. Піснями, дитячими малюнками. У нас в армії багато дитячих малюнків в казармах висить? або в танках, БТРах? Взагалі немає. А в українських – висять. У кого культура вище? Де люблять своїх воїнів більше: в Росії чи в Україні? Щось я не пригадую, щоб російські громадяни в'язали теплі шкарпетки і рукавиці захисникам Вітчизни…», – наголошує правозахисниця.
Обговорювали в російських блогах прес-конференцію Владіміра Путіна. Зокрема журналіст Сєргєй Шєлін пише, що виступ Путіна свідчить про його невпевненість.
«Подальше зростання і вихід із сьогоднішньої ситуації неминучий … Після цього (тобто після максимум двох років занепаду – ред.) Зростання неминуче … Неминуче, повторюю ще раз, ситуація стане в нормальне русло…». Багаторазове повторення одних і тих же слів зазвичай свідчить про невпевненість. Ймовірно, вона є. Але Путін не бачить ні для себе, ні для своєї країни ніяких альтернатив», наголошує він.
За його словами, Путін не грає зараз із Заходом на загострення – скоріше, навіть «в якихось дрібницях здає назад».
Журналістка Ксєнія Собчак з бурхливою критикою відреагувала на відповідь журналістів Першого каналу на її звинувачення в помилкових новинах, зокрема, про вбивство дитини в Слов'янську.
«Вони всерйоз вважають, що брехливий репортаж перестає бути брехливим від того, що в Донецьку були жертви?», – запитує вона.
«Тобто "розп'ятий хлопчик"- це "непідтверджена інформація", а показали ми це тому, що там все одно вбивають – ось вам кадри. Пустити в головні новини країни "неспростовану інформацію" – це взагалі-то #вонизпрофессии, а аргумент "там адже все одно вбивають дітей" – це приблизно як сказати, що українці збили «Боїнг», ну ладно, може не українці, інформація непідтверджена, але "Боїнг" – то збитий! Ось вам кадри! Або як показати фейковий рейтинг голосування з Ярошем в лідерах, а потім – "це неспростована інформація", але Ярош у виборах же брав участь», – йдеться в повідомленні Собчак, опублікованому в Twitter.