За підсумками «XVIII Всемирного русского народного собора» під егідою Російської православної церкви ухвалили документ, який назвали «Декларация русской идентичности». У ньому викладені принципи, які на думку авторів, роблять людину «русскім».
«Русскій язик»
«У «русской» традиції найважливішим критерієм національності вважається національна мова (саме слово «язик» – древній синонім слова «національність»)», – написали автори документу.
Водночас, автори визнали, що не кожен російськомовний є «русскім».
«Оскільки «русскій» народ виступив державотворчим народом Росії і народом-будівельником Російської цивілізації, російська мова отримала широке поширення. Існує чимало людей, які вважають російську мову рідною, але при цьому асоціюють себе з іншими національними групами», – додали у тексті.
Заперечення русифікації
На думку авторів документу, русифікації ніколи не існувало, а представники інших національностей ставали «русскімі» внаслідок особистого вибору конкретних людей».
«Саме так до складу «русского» народу часто входили татари, литовці, євреї, поляки, німці, французи, представники інших національностей».
«Вєлікіє Побєди»
Однією з умов «русскості», на думку авторів документу, є «емоційний зв’язок з головними подіями своєї історії». Серед таких подій зазначили Хрещення Русі київським князем Володимиром Великим, Куликовську битву, завершення «Смути» та перемоги над Наполеоном та Гітлером.
«Особливо відзначимо, що гордість за Перемогу 1945 року є одним з найважливіших інтегруючих чинників сучасної «русской» нації», – вважають автори.
Усі православні – «русскіє»?
Згідно з цією тезою, «русскім» є той, хто є православним християнином. Автори документу не зазначили, прихожанином якої саме церкви має бути «русскій». Водночас, нагадаємо, що православ’я є найчисельнішою конфесією серед українців, білорусів, сербів, грузин, вірмен, греків, велика православна конфесія є навіть у Єгипті.
«І все ж твердження про те, що кожен «русскій» повинен визнавати православне християнство основою своєї національної культури, є виправданим і справедливим. Заперечення цього факту, а тим більше пошук іншої релігійної основи національної культури, свідчать про ослаблення «русской» ідентичності, аж до повної її втрати», – йдеться у документі.
Між тим, автори не виділили головної ознаки «русскості» серед перелічених, але узагальнили підсумки дискусії.
Згідно з ними, найголовнішим висновком великого з’їзду стало відкриття, що «русскій» – це людина, яка вважає себе «русскім». Також це «людина, яка не має інших етнічних переваг; розмовляє і думає російською мовою; визнає православне християнство основою національної духовної культури; відчуває солідарність з долею російського народу».