Мітинги та акції протесту
Посилення проукраїнського руху у Харкові вилилось у низку акцій протесту проти місцевої влади, яку підозрюють у підтримці сепаратизму. Разом з тим проросійськи налаштовані харків'яни проводять антиукраїнські акції, що призводить до загострення ситуації в місті.
Так, 9 серпня в Харкові відбувся мітинг проти міського голови Геннадія Кернеса, якого підозрюють у сприянні сепаратистам. У мітингу взяли участь близько 100 активістів у супроводі правоохоронців.
Учасники акції роздавали листівки, в яких йшлося про те, що Кернес є прибічником Росії і готується 23 серпня проголосити створення Харківської народної республіки.
Крім того, учасники мітингу підписували листи для українських військових, які перебувають в зоні АТО.
10 серпня на площі Свободи харків’яни збирали підписи за відставку Кернеса.
Сам Кернес заявив, що жодних референдумів та оголошення будь-яких республік в Харкові неможливе, а чутки про це є провокацією.
21 вересня у Харкові близько 500 людей вийшли на Марш миру. Активісти тримали в руках національні прапори, а також прапори кримсько-татарського народу і символіку Правого сектора.
Учасники акції тримали також плакати з написами «Руки геть від України. Ні війні», «Путлер, забери поребриків з України!», «Кремль, лікуйся від мілітаризму», «Стоп війні».
Процесію супроводжували кілька десятків правоохоронців.
Біля Генконсульства Росії в Харкові активісти провели пікет з вимогою до керівництва Росії припинити агресію в Україні. Він розпочався з хвилини мовчання за українським військовим, які загинули на Донбасі. Люди також висловили підтримку громадянам Росії, які в умовах путінського режиму вирішуються проводити акції протесту. Вхід в будівлю консульства охороняли близько сотні працівників міліції у повному спорядженні.
Організатори ходи також здійснили марш до військового шпиталю, де лікуються поранені бійці АТО.
25 вересня громадські активісти Харкова приїхали до столиці та за допомогою активістів Автомайдану перекрили Хрещатик, вимагаючи відставки мера Геннадія Кернеса.
Крім того, учасники акції вимагали поновити кримінальні провадження проти Кернеса та Михайла Добкіна, а також відкрити кримінальні провадження за фактами підкупу виборців проти кандидатів у нардепи, від імені яких цей підкуп здійснюють. Крім того, громадяни вимагали призначення нового голови ОДА, обласного прокурора та заміни більшості заступників начальника обласної міліції.
27 вересня у Харкові місцеві комуністи вирішили провести так званий "Марші миру". Проти згаданої акції виступила міськрада. Крім того, «Марш» заборонив суд, однак комуністи порушили заборону і вийшли на мітинг з антиукраїнськими гаслами. Під час акції правоохоронці затримали близько 20 учасників та екс-нардепа від комуністів Аллу Александровську.
28 вересня у Харкові відбувся марш патріотичних сил, в якому взяли участь кілька тисяч людей. Активісти скандували "Харків – це Україна!", тримали плакати "Вбий у собі московського раба!", "Вір в Україну!", "Харків – це Україна", "Донецьк – це Україна", "Харків і Полтава – разом". Мітинг охороняли близько 100 працівників міліції і бійців добровольчого батальйону МВС "Слобожанщина".
Після завершення мітингу активісти зібралися біля пам'ятника Владіміру Лєніну на площі Свободи. Вони викарбували на постаменті напис "Слава Україні" та планували відпиляти ноги та голову скульптури. На місце події прибув наряд міліції з собаками. Проти активістів порушили кримінальну справу за ч.2 ст. 298 Кримінального кодексу (знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини). Однак голова Харківської ОДА Ігор Балута підписав офіційне розпорядження про демонтаж пам'ятника Лєніну на площі Свободи у Харкові, після чого монумент знесли.
Зранку 29 вересня біля порожнього постаменту почали збиратися незгодні з демонтажем пам'ятника. Ситуація в місті загострилася, центральні райони Харкова патрулювали бійці Нацгвардії на бронемашинах. В центральній частині міста перекрили кілька станцій метро. Ввечері на площі Свободи відбулися сутички між захисниками пам’ятника Лєніну та, ймовірно, футбольними ультрас. За даними правоохоронців, під час бійки постраждали чотири людини. Постраждалим надали допомогу волонтери Червоного Хреста.
Теракти
З часу загострення ситуації на сході України Харківщиною прокотилася хвиля терактів. За останні кілька місяців ця тенденція не пішла на спад.
Наприкінці серпня на залізниці в районі станції Занки (Зміївський район Харківської області) невідомі влаштували вибух. Через пошкодження рейок рух потягів на ділянці призупинили.
7 вересня у Харкові терористи підірвали високовольтну опору на залізничній станції Основа. Вибух пошкодив дві несучі конструкції. Під час інциденту ніхто не постраждав, затримок у русі потягів не було.
12 вересня поблизу згаданої станції Основа вибухнула цистерна з нафтопродуктами, ще кілька цистерн загорілися. Пожежники гасили вогонь півтори години. Правоохоронці відмовилися коментувати можливі причини того, що сталося. Місцеві жителі переконані, що це була диверсія.
Крім того, у вересні невідомі обстріляли з гранатомета будівлю Орджонікідзевського та Фрунзенського райвійськкоматів Харкова. За попередніми даними, стріляли з РПГ-18 «Муха». Снаряд влучив між першим та другим поверхом будівлі. Внаслідок обстрілу у будівлі розбиті вікна, у приміщеннях посипалося тинькування. Ніхто з військових та цивільних працівників не постраждав.
Згодом на території військкомату в місті Лозова Харківської області пролунали два вибухи. За попередніми даними, спрацювали ручні гранати. Внаслідок інциденту частково пошкоджені вікна, жертв і постраждалих не було.
В ніч на 26 вересня у Харкові невідомі обстріляли з гранатомета офіс волонтерів, які займаються збором амуніції для бійців АТО. Внаслідок обстрілу у будівлі повибивало вікна, частково пошкоджені двері та приміщення. Ніхто не постраждав.
Тоді ж невідомі зловмисники вибухом пошкодили банкомат Приватбанку.
Затримані злочинці. Кримінальні справи
Останнім часом у Харкові та області затримали кількох сепаратистів та диверсійну групу. Крім того, харківські суди розглядають справи кількох одіозних представників сепаратистських рухів – зокрема, екс-мера Слов'янська Нелю Штепу та антимайданівця "Топаза".
У серпні у Харкові затримали диверсійну групу, члени якої здійснили низку терактів з використанням гранатометів і вогнеметів. За даними МВС у шістьох диверсантів вилучили зброю (гранатомети, вогнемет, стрілецьке озброєння) та заарештували.
Також на Харківщині затримали офіцера міліції з Донбасу, підозрюваного в активному сприянні сепаратистам. За клопотанням прокуратури Харківської області підозрюваному обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці без застави.
Житель Куп'янського району Харківської області отримав умовний термін за поширення газет "Новоросія" і листівок сепаратистського змісту. Чоловіку присудили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном строком на 3 роки.
На початку вересня Київський районний суд Харкова відмовився пом'якшувати запобіжний захід щодо антимайданівця Гната Кромського, відомого за прізвиськом "Топаз", і продовжив арешт ще на 60 днів. До цього під вартою Кромський був майже півроку. В квітні він втік з-під домашнього арешту, знявши електронний браслет. Його знайшли, змінили запобіжний захід на утримання під вартою і доправили до полтавського слідчого ізолятора. Згодом з’явилося повідомлення про те, що «Топаза» нібито відпустили на волю, однак інформацію спростували. За останніми даними, «Топаз» перебуває в слідчому ізоляторі СБУ. Йому закидають порушення ст.294 (масові заворушення), ст.289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) та ст.110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) КК України.
Також Червонозаводський районний суд Харкова продовжив на 2 місяці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишньому меру Слов'янська Нелі Штепі. Суд не визначив розмір застави і продовжив утримання під вартою Нелі Штепи до 12 листопада. Крім того, відхилили клопотання дев'яти народних депутатів, які хотіли взяти екс-мера на поруки. Як відомо, Штепу звинувачують у порушенні ч. 2 ст. 110 (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України.
Крім того, Харківський окружний адмінсуд заборонив діяльність створеної у березні організації "Общественное движение "Юго-Восток". Учасники цього руху неодноразово закликали до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом і незаконного захоплення державної влади.