Перший режим «припинення вогню» оголосили 20 червня. Тоді президент Петро Порошенко наказав на тиждень припинити вогонь по терористах. За словами президента, до таких кроків довелося вдатися для того, щоб терористи могли скласти зброю, а ті, хто цього не зробить, будуть знищені.
«Бойові дії будуть носити тільки характер відповіді, тобто якщо бойовики будуть нападати на наші сили, підкреслив президент. Він також заявив, що найближчим часом почнеться відновлення будинків, постраждалих під час боїв. Всі роботи з відновлення вестимуться за рахунок держави», – йдеться у повідомленні МВС.
Попри це, обстріли позицій українських силовиків тривали.
23 червня під час переговорів у Донецьку екс-президент Леонід Кучма заявив, що терористи погодилися припинити вогонь до 27 червня.
"Ми домовилися про двостороннє припинення вогню до 10 ранку 27 червня", – заявив Кучма під час брифінгу.
Вже 24 червня Порошенко заявив, що через порушення бойовиками режиму припинення вогню, перемир’я може завершитись раніше.
«24 червня бойовики, всупереч власним обіцянкам, дотримуватися режиму припинення вогню, даним у Донецьку на зустрічі з представниками Тристоронньої контактної групи, збили гелікоптер Збройних Сил України і спричинили смерть дев’яти людей”, – заявив Порошенко.
27 червня українські військові повідомили, що готові виконати наказ Порошенка про відновлення активних дій в зоні АТО. Втім, президент продовжив перемир’я ще на 72 години.
Цього ж дня ввечері так званий "прем'єр-міністр" самопроголошеної "ДНР" Олександр Бородай заявив, що терористи «ДНР» та «ЛНР» готові припинити вогонь до 30 червня. Щоправда, обіцянка не була виконана. Лише за 29 серпня перемир’я порушили щонайменше 8 разів.
30 червня Міністерство закордонних справ України підбило підсумки режиму припинення вогню – 27 силовиків загинуло, 69 були поранені.
Тоді ж перемир’я скасували, Порошенко оголосив про відновлення активної фази АТО.
Друга спроба оголосили перемир’я і припинити погонь була після збитого малайзійського літака Boeing, на борту якого перебували 300 людей. Це сталося 17 липня. Наступного дня представник терористичної організації "ДНР" в Росії Андрєй Родкін заявив, що бойовики готові вести переговори про перемир'я.
"Нам дуже потрібен мир, і ми готові говорити про перемир'я, щоб зупинити вбивство мирного населення і руйнування інфраструктури", – сказав Родкін.
Тоді ж з терористами намагалися домовитися щодо припинення вогню для того, аби міжнародні експерти мали змогу працювати на місці катастрофи.
27 липня стало відомо, що попри домовленості, бойовики не припинили стрілянину на місці падіння літака.
Як повідомив заступник голови місії спостерігачів ОБСЄ в Україні Александр Хуг, того дня Міжнародним експертам не вдалося відвідати місце катастрофи малайзійського "Боїнга" через стрілянину з боку бойовиків.
28 липня в РНБО заявили, що бойовики обстрілюють місце падіння літака, щоби приховати сліди трагедії.
А через два дні, 30 липня, бойовики замінували підходи до місця катастрофи.
В цей же час генеральний секретар ООН Пан Гі Мун закликав до негайного припинення бойових дій у районі катастрофи малайзійського пасажирського авіалайнера Boeing-777.
31 липня тристороння контактна група з мирного врегулювання конфлікту на сході України під час зустрічі в Мінську прийняла рішення про припинення вогню в зоні аварії малайзійського авіалайнера.
Вже 2 серпня міжнародні експерти знову зупинили свою роботу через стрілянину. Через кілька днів на місці аварії знову поновилася стрілянина.
Тоді ж в РНБО заявили, що терористи облаштували собі у місцях падіння уламків літака позиції для артилерії.
Та 3 вересня президент Росії Владімір Путін оприлюднив свій план вирішення ситуації на Донбасі, який передбачає відведення українських військ, незастосування авіації та зупинку наступу бойовиків, яких підтримує його регулярна армія.
Порошенко ж запевнив, що розраховує на те, що спільний з Росією план дій із врегулювання конфлікту на Донбасі може стати основою для консультацій тристоронньої контактної групи, яка збереться 5 вересня у Мінську.
Тим часом, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що "сім пунктів" російського президента схожі більше на план порятунку для російських терористів та спрямовані на замороження конфлікту.
Президент Петро Порошенко допускав рішення про двостороннє припинення вогню в разі досягнення контактною групою згоди щодо мирного плану.
5 вересня на переговорах контактної групи у Мінську між представниками України, терористичних "ДНР" і "ЛНР", за участю ОБСЄ, підписано протокол про припинення вогню на Донбасі з 18:00 п'ятниці.