У першому півріччі 2021 р. у галузі сонячної енергетики Центральної та Східної Європи і зокрема в Україні розпочав активно формуватись новий ринковий сегмент, основою якого стала економічна модель проектів, не пов’язана із зеленим тарифом, а також стрімке подорожчання електроенергії для комерційних та приватних споживачів. Як очікується, горизонт активного розвитку галузі у новому форматі складатиме 5-6 років.
Такий прогноз озвучив генеральний директор компанії IB Centre та співзасновник CISOLAR Віталій Давій, відкриваючи 6 липня CISOLAR 2021,10-у Конференцію та Виставку Сонячної Енергетики та IBES 2021, Конференцію та Виставку Систем Накопичення Енергії Центральної та Східної Європи. Одна із ключових галузевих подій відбулась у Києві 6-8 липня у гібридному форматі — наживо та онлайн, зібравши понад 1400 учасників та 70+ спікерів з 29 країн. Учасниками виставки CISOLAR 2021 стали понад 60 компаній.
Зокрема, на думку Віталія Давія, нові вимоги ЄС щодо виробництва товарів за рахунок зеленої енергії, які вступають в силу з 2023 р., стануть потужним драйвером для будівництва промисловими компаніями сонячних електростанцій.
“Зворотньої дороги для промислових підприємств просто немає, адже питання стоїть категорично: або ти будуєш свою зелену генерацію, або закривай виробництво. І з кожним роком “гайки закручуватимуться” все сильніше”, – зазначив керівник IB Centre.
Варто зазначити, що в середині липня компанія Ferrexpo ввела в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 5 МВт, яка буде забезпечувати потреби її промислових підприємств. До кінця року Ferrexpo планує побудувати щонайменше 20 МВт нових потужностей.
Аналогічні плани мають і інші великі промислові компанії, економіка яких залежить головним чином від експорту продукції.
За оцінкою IB Centre, до кінця 2022 р. у регіоні Центральної та Східної Європи буде побудовано близько 4,5 ГВт нових потужностей сонячних електростанцій для власного споживання промисловими компаніями, без використання моделі “зеленого тарифу”. Зокрема, в Україні за вказаний період у сегменті промислового споживання може бути побудовано понад 1,1 ГВт нових потужностей сонячних електростанцій.
За моделлю “зеленого” тарифу до кінця 2022 р. в Україні можуть бути побудовані сонячні електростанції загальною потужністю понад 700 МВт, з яких понад 400 МВт складуть домашні станції.
Для порівняння, за даними Держенергоефективності України, у 1 півріччі 2021 р. в Україні в сегменті великих комерційних сонячних електростанцій було інстальовано 258 МВт, в сегменті домашніх станцій — 154 МВт.
Станом на 1 липня 2021 р. загальні потужності сонячних електростанцій в Україні перевищили 7284 МВт, з яких 933 МВт складають домашні станції.
Розвиток розподіленої генерації на рівні приватних споживачів є сьогодні потужним глобальним трендом.
“За останні 10 років вартість обладнання для сонячних електростанцій знизилась на майже 90%. Електроенергія, вироблена за рахунок сонячної енергії вже давно стала дешевшою за електроенергію з будь-якого традиційного джерела, тому будь-які розмови про дорогу зелену енергію не мають жодного економічного та стратегічного аргументу. Більше того, сонячна енергетика дозволяє вирішити питання енергетичної бідності – забезпечення дешевою електроенергією незахищених соціально верств. Саме такий сегмент сьогодні набирає обертів в США та багатьох азіатських країнах”, – зазначила під час Конференції CISOLAR 2021 співзасновник IB Centre та New Age Lab Юлія Березовська.
Проте на думку ключових гравців українського ринку відновлюваної енергетики для початку нового етапу розвитку галузі в Україні необхідно вирішити цілий ряд законодавчих та інфраструктурних питань.
Виступаючи на Конференції CISOLAR 2021, генеральний директор DTEK Renewables Маріс Куніцкіс зазначив, що основними проблемами українського ринку відновлюваної енергетики є дисбаланс в системі, відсутність законодавчих стимулів для масового будівництва систем накопичення енергії та нестача потужностей мереж для поставок електроенергії у країни Євросоюзу.
“З технологічної точки зору потрібно розвивати в Україні системи накопичення енергії і держава повинна підтримувати проєкти energy storage, як це відбувається в інших країнах. По-друге – забезпечити краще з’єднання з Центральною Європою завдяки мережам N100E, створити більше торгових потужностей для зменшення обмежень”, – підкреслив топ-менеджер DTEK Renewables.
На думку Всеволода Ковальчука, екс-голови правління НЕК “Укренерго”, в Україні на рівні держави поки що відсутнє стратегічне бачення розвитку енергетики в цілому, крім тих проектів, які знаходяться на стадії завершення будівництва, тому великі об’єкти потужністю від 10 МВт навряд чи будуть перспективними в поточних українських реаліях.
“Я би радив гравцям галузі фокусуватися на невеликих проєктах, які б задовольняли потреби з підвищення енергоефективності, зменшення витрат на електричну енергію конкретних виробництв. Це єдина перспектива, яку ми маємо, з моєї точки зору, на найближчі 2-3 роки”, – зазначив у своєму виступі під час Конференції CISOLAR 2021 Всеволод Ковальчук.
Під час свого виступу очільник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження в Україні Костянтин Гура закцентував увагу на наступних цифрах:
– $7,5 млрд кожний рік Україна сплачує за імпорт енергоресурсів;
– Енергоємність української економіки у 3 рази вища ніж енергоємність європейської економіки;