Незалежний художній фільм «ЖИВА»

9 Листопада 2016, 14:59

24 листопада стрічка виходить у широкий всеукраїнський прокат зі слоганом «Одного разу один зрадить тебе, а ворог, у вирішальний момент, врятує життя!»

     Стрічка, заснована на реальних подіях, розкриває невідомі сторінки з життя української зв`язкової УПА Анни Попович. Жодної політики та пропаганди, лише долі людей в обставинах та подіях, які нам відомі. Фільм «Жива» – це історія без пафосу, але про важливі для кожного речі. Акценти  – на людині та її виборі, вчинках, почуттях та емоціях.

      Зйомки тривали впродовж 3-х років. Знімали у тій частині Карпат, де насправді розгорталась реальна історія життя головної героїні Анни Попович – у Горганах. Сцени ж допитів знімали у Львівському національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”.

       Під час зйомок було використано передові технології, яких ще не було в Україні: унікальна побудова композиції візуального ряду, оригінальна авторська звукова доріжка, художнє оформлення, використання справжньої техніки та зброї 1940-50-х рр., постановка бойових сцен, робота з найкращими військовими консультантами та істориками України. Також унікальність фільму й у його народності, адже у зйомках взяли участь, як одні з кращих акторів Західної України: з.а. України Ольга Комановська,  н.а. України Ростислав Держипільський, з.а. України Юрій Хвостенко, з.а. України Альбіна Сотникова, з.а. України Ярослав Кіргач, з.а. України Олександра Люта та ін., так і учасники АТО, переселенці з Донецька тощо.

      Тарас Химич, відомий як творець понад 50 кліпів для «Скрябіна», «Тартака», «ТНМК», «Гайдамаків» тощо багато років навчався і працював у США, знімав документальне кіно. За його словами,  «основою фільму стала історія Анни Попович. Маючи надприродні здібності вона змінила не тільки свою долю, але й долі тих, хто був поряд. Вона дала дозвіл на роботу, але зауважила, що фільм має бути не документальний, а художній, видовищний: “Зробіть із мого життя щось цікаве, аби то не просто була оповідь. Там має бути кохання, драма, все!»

       Так вийшов повнометражний дебют Тараса Химича «ЖИВА». Фільм, в якому переплелися всі комерційно успішні жанри: драма, історичний, містика, бойовик. «Жива» – це і видыння, що переплітаються з реальністю, і романтика, яку змінює напруга і ризик, і пристрасть, що межує зі зрадою, порятунок з переслідуванням, динаміка зі спокоєм… а ще Карпати… Місце сили, якій неможливо протистояти.

     …1949 рік.  У важкодоступних районах Карпат загін МГБ веде полювання на останніх вцілілих повстанців.  Молода дівчина Анна, рятуючись від переслідувань, потрапляє в табір повстанців.  Там вона зустрічає друга дитинства Ніко. Несподівана облава змушує повстанців розділитись на малі відділи і тікати. Ніко забирає Анну у відділ командира Довбуша. Група солдатів МГБ на чолі з майором X та лейтенантом Аліфановим переслідує повстанців. Аліфанов здогадується, що серед переслідуваних є та сама Анна, яку він декілька років тому допитував.  Думка про неї не дає йому спокою. Неочіковано для втікачів Анна стає їм у пригоді.  Під час перепочинку їй сниться сон-попередження, що рятує повстанців від загибелі.  Анна бачить пророчі сни і видіння з дитинства.  Малою вона впала в криницю і вижила. Люди вже тоді говорити, що то якийсь знак зверху. Починається зима і повстанці разом з Анною будують криївку і переховуються там до весни.  Весною між Анною і командиром Довбушем спалахує кохання. Ніко ревнує і починає ненавидіти командира. У цей час хтось видає місцезнаходження повстанців. Бункер оточено.  Анна прикриває Довбуша від кулі і тратить руку. Довбуш, рятуючи архів, змушений тікати.  Анна, щоб не потрапити в руки ворога пробує стрілятись та підірватись на гранаті і дивним чином залишається неушкодженою.  МГБісти захоплюють Анну живою, і кладуть у лікарню, де їй рятують життя, щоби допитати. Там вона зустрічається зі своїм давнім ворогом лейтенантом Аліфановим.  З того моменту Анна думає лише про смерть. Проте її викрадають повстанці. За впливом якоїсь вищої сили їй суджено було вижити і пройти ще не одне випробування долі.

 

Рік: 2016 Країна: Україна      Цільова аудиторія +16

Режисер, продюсер, оператор – Тарас ХИМИЧ

Арт-директор: Олена Химич    

Сценарій: Любомир Соломченко, Тарас Химич

Sound Produser: Любомир Соломченко      Композитор: Любомир Соломченко,

Виконавчий продюсер: Олеся Галканова

Звукорежисер: Роман Микульський

Студія: INVERT Pictures (Інверт Пікчерз)