Наприклад, умовна Німеччина мала б найбільше підтримувати умовну Польщу (тобто Захід підтримувати Схід), розуміючи значення завершення європейського проєкту для майбутнього людства. Проте і «Північний потік-2», і криза мігрантів, і нав’язування власного бачення соціальних цінностей неготовим до цього суспільствам свідчать, що вірність генам Гольштейн-Ґотторпських важливіша, ніж стратегічне бачення спільного майбутнього. Наслідком цього є феєрична помилка загравання з Росією, що просто знущається з ЄС, який стрімко втрачає геополітичну вагу.
Тим часом разюча неспроможність європейських демократій впоратись із найбільшими викликами сьогодення є наслідком не «зайвого» розширення ЄС, а, навпаки, зупинення цього процесу. Якщо при підйомі на гору ви зупинитеся на півшляху, то побачите лише скелі, а не сяйні горизонти з її вершини. Втрата ідеї об’єднаної Європи має наслідком і ті самі «локдауни для невакцинованих», які викликають тільки ще більший супротив, і неспроможність забезпечити справедливий розподіл вакцин, і створення потужних каналів перетікання політичної корупції зі Сходу на Захід. Шрьодер та інші колишні очільники європейських урядів у Роснефті, Газпромі та в інших «хлібних» місцях уособлюють саме такий канал. В ідеалі ж розширення Європи мало б завершитися включенням України, Балкан, Закавказзя та Туреччини на противагу Євразійській імперії, яку невтомно будує Росія. Про це Караганов роками відкрито говорить, але втрата слуху в європейських столицях просто феноменальна.
Читайте також: Ковідна геополітика
Особлива роль у сучасному неідеальному світі належить США. Наразі байдуже, чи саме такою бачили її творці ліберального світоустрою після Другої світової війни, але минуле століття стало американським. Знаєте, як уже в наші дні російські дипломати й «інтелектуали» доводять, що ера ліберальних цінностей відходить у минуле? Вони говорять: «З чого зрозуміло, що саме США є найбільшою світовою потугою? Вони програли всі війни після 1945 року — у Кореї, В’єтнамі, Іраку, Афганістані, зазнали репутаційних втрат у Лівії та в Сирії, не спромоглися поставити під контроль Північну Корею та Іран, зробили вселенського масштабу помилку, інвестуючи трильйони доларів у Китай. США приписують собі перемогу в Холодній війні, але вона, імовірніше, є наслідком втрати «руля та вітрил» керівництвом СРСР, ніж зусиль Заходу».
Ми можемо додати: США діяли нерішуче, коли відбувалася окупація Криму та вторгнення на Донбас, хоча Хартія стратегічного партнерства на той час уже існувала. Так, поки що їм вдається захистити Ізраїль і Тайвань, хоча і там, і там ситуація залишається вкрай напруженою. В ідеалі мали би бути рішучі, кардинальні кроки щодо зупинення ескалації навколо України шляхом надання гарантій безпеки, справжньої зброї та навіть розміщення військового контингенту; протидія створенню Євразійської імперії через взаємодію, а не конфронтацію з Китаєм та іншими країнами Азії; рішуча зміна архітектури міжнародної безпеки через реформу РБ ООН і цілого ряду інших міжнародних інституцій. Але головне — розроблення нової глобальної ідеології, у центрі якої стояла б не вигода, а інтереси всього людства, не максимізація прибутків, а справедливий розподіл суспільних благ, викорінення катастрофічної нерівності між 1% надбагатих і всіма іншими. Першочергова концентрація на американських інтересах добре працює всередині країни, але погано ззовні. Мікроскопічні кроки на кшталт введення 15% податку на прибутки великих корпорацій не розв’язують проблеми, як і висловлення стурбованості кожен раз, коли Путін робить черговий крок до розколу та паплюження іміджу Заходу.
Читайте також: Електократія і геополітика
Світ, у якому заможні країни накопичують вакцин утричі більше необхідного, колють бустерні дози в той час, як у деяких бідних вакцинація й не починалася — це реальність, яка повністю нівелює зусилля щодо приборкання пандемії. Не дивно, що попри високі відсотки вакцинації Німеччина, Австрія, Нідерланди, Чехія, Хорватія та інші повертають локдауни й вимагають ще більшої вакцинації, яка, як і попередній раунд, матиме лише частковий вплив на покращення ситуації. В ідеальному світі робили б скоординовані, добре опрацьовані спеціалістами кроки, які б мали не політичне, а фахове підґрунтя. Нонсенсом із погляду суспільного блага є ізоляція невакцинованих — життя їм збережуть, але вірус це не зупинить.
В ідеальному світі новий глобальний лідер має визначатися не внаслідок світової війни, а шляхом висунення, обґрунтування та відстоювання принципів, які відповідають сучасному етапові розвитку людства. Глобалізація виробничих ланцюгів, торгівлі та технологій має привести до глобалізації ідей. Але сьогодні, на жаль, це утопія.