Що таке військові навчання? Це модель війни, що легко може перейти в реальну війну. Покійний генерал Євген Марчук казав, що в 2013-на початку 2014 року необхідно було на території Криму розпочати навчання українських військ. Це одразу б змінило обстановку. Навчання „Захід-2020” дозволяють РФ легально провести всі останні підготовчі заходи для завдання удару. І тут дуже важко сказати, на якому саме етапі навчання переходять у формат активних бойових дій. Принаймні, з російсько-білоруського боку-все готово, в тому числі готова психологічна і пропагандистська складова: в російських ЗМІ Україну відверто називають ворогом, країною, що повинна бути зліквідована. Диктатор Білорусі Лукашенко заявив про встановлення на кордоні з Україною російських зенітно-ракетних комплексів С-400.
А що ж Україна? У вітчизняному інформаційному просторі лунають заспокійливі заяви всіляких експертів, мовляв, нічого страшного, Росія ще не готова воювати проти України. Ці експерти якось невимушено забувають, що РФ уже восьмий рік воює проти України і нині йдеться не про якусь нову війну, а про розширення і ескалацію тієї війни, що відбувається.
Хоча є також тривожні голоси в цьому хорі заспокійливих: ветеран російсько-української війни Мирослав Гай висловив побоювання, що в разі російського удару нам буде важко захистити чимало ділянок на кордоні з Білоруссю, де традиційно тривалий час не було жодних фортифікаційних робіт.
Читайте також: Дещо про «костюм короля»
Немає підстав для самозаспокоєння. Досі не вирішено питання з протипо- вітряною обороною. Лише останнім часом починають говорити чи то про негайні закупівлі американських зенітно-ракетних комплексів „Патріот” чи то ізраїльської системи ППО „Залізний купол”.
Бойова авіація-то взагалі болюче питання, нічого не зробили за 30 років, навряд чи щось зроблять зараз.
Провалено державне оборонне замовлення, а це означає, що армія не отримує нової зброї. А тут українській оборонці є чим пишатися :це ракети „Нептун”, які можуть охороняти чорноморське і азовське узбережжя від російського флоту, це протитанковий ракетний комплекс „Стугна”, який лише трохи поступається „джевелінам” але набагато дешевший, це ракети „Вільха”, „Грім” та багато інших систем, що стали б складовою потужного ракетного щита України. Стали б… Якби не саботаж на найвищому рівні. Ірина Верещук, чільний діяч „Слуги народу”, нардепка, публічно поскаржилась, що документи, що підписують 4-5 днів, у міністерстві оборони генерала Тарана підписуються кілька місяців… Внаслідок цього невикористано мільярди гривень на військові потреби. Найвищі керівники замість власного виробництва зброї пропонують придбати іноземні за великі гроші. Зрозуміло, там є можливості „відкатів”…
На жаль, армія знову стала для керівництва країни „нелюбої дитиною” – не виплачують гроші військовим, погіршилося харчування, чимало проблем війська знову розв’язують волонтери.
Читайте також: Зраджені зрадники
Треба чесно визнати, судячи зі всього, армія верховною владою підготовлена до відсічі російській агресії погано…
Але є ще й такий аспект національної оборони як енергетична незалежність. Це стає особливо важливим тепер, коли Росія почала черговий газовий Армагедон проти Європи і зокрема України, вдаючись до цінового терору, змушуючи визнати її політичну ціну на газ. Однак країна під керівництвом партії „Слуга народу” до зимового сезону не готова. Взимку і навіть раніше народ України, що страждатиме від холоду, той, що голосував за Зеленського, вимагатиме дешевого російського газу за будь-які поступки Кремлю.
Можливо, що Путін прийме Зе в Кремлі і надасть газ в обмін на капітуляцію і відмову від захисту своєї країни.
Найбільш прикре те, що вся ця ситуація з газом є штучною, її цілком Україна могла б уникнути. Ось тепер наступає фінальний момент, коли слабкість і некомпетентність влади стає вирішальним чинником національної історії.