Під час останньої зустрічі Мінської тристоронньої контактної групи Росія та її представники, яких вона називає представниками ОРДіЛО, фактично заблокували переговори щодо мирного врегулювання на Донбасі й виставили Україні ультиматум. Москва зажадала, щоб Україна скасувала постанову Верховної Ради від 15 липня 2020 року про призначення чергових місцевих виборів. А точніше, прибрала з неї четвертий пункт, у якому Росія названа агресором, а також зазначено, що вибори в ОРДіЛО не можуть бути проведені до виведення всіх збройних формувань та отримання Україною контролю над ділянкою російсько-українського кордону.
«Вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, не призначені відповідно до пунктів 2 і 3 цієї Постанови, будуть призначені у встановлені окремими законами порядку та строки, за умов: припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України» — зазначено в постанові.
Читайте також: Нормандський формат: пастка нових можливостей
На думку російської сторони, цей пункт порушує мінські угоди, згідно з якими, як відомо, передача Україні контролю над кордоном повинна відбутися вже після виборів.
Фактично російська сторона вдалася до банального шантажу. Агресор погрожує заблокувати переговори, зокрема щодо обміну полоненими, вимагаючи від нас, щоб ми змінювали своє законодавство відповідно до його примх. Водночас ці вимоги навмисно викладаються в такій формі і в такий спосіб, щоб українська сторона не могла їх виконати. Чому їм саме зараз потрібен цей шантаж? Очевидно, постанова ВР — лише привід. Українська сторона не вперше заявляє про те, що питання контролю над кордоном для України є принциповим і ніякі вибори в ОРДіЛО без контролю над кордоном неможливі. Однак раніше росіяни не блокували переговори. А тепер формальною підставою для шантажу стала тимчасова, разова постанова, яка була ухвалена щодо місцевих виборів і діє тільки до 28 жовтня 2020 року. Очевидно, Росія спеціально завела ситуацію в глухий кут, щоб зірвати зустріч радників «нормандської четвірки», яку заплановано провести 28 серпня. Раніше проти цієї зустрічі відкрито виступав російський представник Дмітрій Козак.
Наприкінці липня Козак написав листа, адресатами якого були зовнішньополітичні радники лідерів Німеччини та Франції, голова Офісу президента України Андрій Єрмак і голови МЗС цих трьох країн. У листі зазначалося, що російська сторона не бажає більше брати участь у зустрічі радників глав країн «нормандського формату». Лист був написаний у досить категоричній та відверто грубій формі. Цілком зрозуміло, що після такого листа Козак не хотів проводити зустріч у форматі радників. Тому російська сторона й доклала всіх зусиль, щоб переговори зірвати під будь-яким приводом, а відповідальність за це перекласти на Україну.
Голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук спробував піти на компроміс і звернувся до парламенту з проханням прибрати з постанови той пункт, який не влаштовує Росію. Але росіяни все одно зірвали зустріч (тільки вже з іншої причини), навіть не зважаючи на ці поступки, бо ні в якому мирному врегулюванні не зацікавлені.
Читайте також: Олександр Литвиненко: «Треба не лише захищатися від Росії, а й вчитися співпрацювати з іншими країнами»
У Верховній Раді звернення Кравчука розглядали на засіданні комітету з питань організації державної влади в середу. За підсумками засідання, було ухвалено рішення створити робочу групу, яка повинна вивчити питання. Отже, Україна й далі демонструє готовність до компромісу та подальших переговорів. А ось із російської сторони такого завзяття, як і раніше, не простежується.
Яке рішення ухвалять депутати за підсумками обговорення звернення Кравчука — поки що неясно. Але важливо розуміти: спосіб, у який Кремль намагається диктувати Україні свої умови, є не допустимим. Якщо українські депутати будуть готові прийняти цей ультиматум та піти на поступки, то є велика ймовірність, що російська сторона діятиме в такому ж дусі й далі. Якщо Москва збагне, що мова ультиматумів працює, то росіяни в такий самий спосіб вимагатимуть від України поступок і з інших принципових питань.