Але нинішній Китай — не той, що був сімнадцять років тому. У 2003 на нього припадало лише 4,2% світового ВВП та позиціонувався шостою економічною потужністю світу. Сьогодні КНР перекриває 16,3% світового ВВП, це — економічний гігант, друга потужність світу. За цей час кількість китайських туристів збільшилася у 10 разів, Китай став найбільшим експортером у світі (у 2003 — він посідав 4 позицію).
Провідні шляхи, якими Covid-19 розповсюдився в цілому світі, — це великі осі економічних обмінів. Блискавичне поширення вірусу унаочнило, як щільно все на планеті сполучається між собою, наскільки глобалізація стала реальністю. У той же час, епідемія цю взаємозалежну модель випробує, по ходу виявляючи глибину нашої залежності від КНР.
У перші дні вибуху хвороби європейці бідкалися, що через неї не дістануть, можливо, найновішу версію iPhone, – адже переважна більшість мобільних телефонів, зокрема й під маркою Apple, виготовляються в Китаї. Згодом, з поширенням епідемії, європейці змушені були усвідомити набагато неприємніші моменти: саме Китай є нині провідним виробником хірургічних масок, які використовуються в західних країнах, а також — медичних халатів для лікарень, захисних окулярів… Останні кілька тижнів показали світу, як у гонитві за масками керівники європейських держав вдавалися до відвертої та деструктивної конкуренції між собою.
Читайте також: Тривала гра. Що іноЗМІ пишуть про пандемію коронавірусу
Епідемія виявила ще невтішну реальність: Китай продукує основну масу реагентів для виробництва тестів на коронавірус, а також — активних речовин для ліків, або субстанцій з терапевтичним ефектом. Більшість великих європейських фармацевтичних лабораторій, з метою економії, купують в Китаї 80% молекул, які використовуються для виготовлення їхньої продукції.
Отже, перший урок цієї епідемії полягає в тому, що європейські країни мусять подбати про запаси масок та медичних халатів. Другий висновок: настав час повернути в Європу певну кількість стратегічного виробництва. Мова насамперед, про ліки. Європейський Союз не мусить відмовлятися від можливості самостійно виготовляти молекули, необхідні для медикаментозного лікування. Можна закластися, що питання певної кількості електронних компонентів невдовзі постане також. Давніше європейські фірми вийшли з цього сектору.
Пандемія лише загострила питання майбутнього глобалізації, що вже стояли на порядку денному не перший рік. У 2016 році критика цієї моделі привела до влади в Сполучених Штатах Дональда Трампа. Щойно здобувши президентські повноваження, він встановив високі податки на китайський імпорт, аби врівноважити торгівельний обіг.
На жаль, для нього митні бар’єри виявилися неефективними, щоб захиститися від Covid-19. Сьогодні в США крива безробіття повзе вгору, і може статися, що президент, який розпочав комерційну війну з Китаєм, змушений буде відійти від влади через вірус, що потрапив на його землю саме з Піднебесної. Але, за суттю, не важливо, якою буде доля Дональда Трампа. З ним чи без нього, взаємини західних держав з Китаєм стануть одним з визначальних параметрів найближчого майбутнього. Криза тільки пришвидчила усвідомлення цієї неминучості, в Європі та в Америці.
Читайте також: Заробити на паніці: «ліки від коронавірусу», підпільні салони краси та інший бізнес
Про припинення міжнародних обмінів не йдеться. Розвиток міждержавних кооперації та комерції залишається важливим фактором мирного співіснування й взаємовигідного збагачення. Проте обмін мусить бути збалансованим. Зовсім не факт, що Китай під керівництвом Сі Цзіньпіна налаштований саме на таку перспективу: КНР жорстко захищає свій внутрішній ринок та вже культивує реваншистський дискурс по відношенню до західних країн.
Що б не сталося, період, що настане після приборкання епідемії, мусить сформувати попит на повернення частини виробництва на європейські землі. Цілком може бути, що частина підприємств розміститься у Східній та Центральній Європі. Для України відкривається вікно можливостей, якщо вона зуміє зацікавити іноземних інвесторів. Для цього вона вже має чимало очевидних козирів: кваліфіковане та освічене населення, транспортні інфраструктури, привабливий рівень заробітної плати, угода про асоціацію з ЄС, що дає можливість постати стабільним партнером Євросоюзу. Чого бракує, також добре відомо: дієвого судочинства, прозорих правил, відсторонення від управління процесами активних та настирних хабарників… Що швидше це буде зроблено, то більше шансів, що Україна зможе скористатися з перезапуску світової економіки з вигодою для себе.