На них не можна відповідати «дипломатично», бо йдеться про те «бути чи не бути». Поширення COVID-19 приголомшило своєю швидкістю,це справляє враження лісової пожежі. Якби такі темпи поширення хвороб наклалися б на глобалізацію (яка тоді була на мінімальному рівні) в часи Середньовіччя, то людство дуже імовірно припинило б своє існування через якусь епідемію чуми.
Сучасна глобалізація має безспірні позитивні сторони про які постійно,докладно і бравурно розповідають:це економічне зростання,це практично необмежене міжнародне спілкування,це свобода пересування. Про темні сторони глобалізації розповідають не так охоче, адже глобалізація підвищує вразливість людства від ситуації в окремих регіонах планети, коли регіональна біда стрімко стає вселюдською бідою і загрозою.
Читайте також: Тривала гра. Що іноЗМІ пишуть про пандемію коронавірусу
Раніше людство мало можливість якось ізолюватися, припиняти переможну ходу пандемій просто замикаючись у своїх неодноразово проклятих лібералами і глобалістами «національних квартирах», котрі на загал непогано виконували роль певного запобіжника. Тепер такий запобіжник майже геть зруйнований. Замість «національної обмеженості» прийшла тотальна відкритість… Китай який аж ніяк не є світочем демократії зумів локалізувати пандемію. До речі, чомусь вже кілька років найнебезпечніші світові епідемії зароджуються саме в Китаї і звідти поширюються. Чому саме там? Думаю, що й самим китайцям було б цікаво почути відповідь на це питання. Проте жорсткими авторитетними методами Китаю вдалося локалізувати цю «лісову пожежу». Треба нагадати, що під час таких серйозних випробувань псевдогуманістична риторика буває в край небезпечна, бо під зовнішню шляхетними гаслами обеззброює суспільство в боротьбі проти жахливих викликів його існуванню. Перемога над такими викликами незрідка потребує страшних але необхідних рішень. Наприклад, на підводних човнах, які поділяьются на ізольовані відсіки, у випадку затоплення одного з них відсік зачиняють герметично,навіть якщо тим перебувають люди. Інакше загинуть всі…
Хоч як це прикро визнавати прихильникам демократії (до яких належить і автор цих рядків), авторитарні режими виявляються більш готовими до надзвичайних обставин, бо керуються реаліями, а не прекрасними ідеями про загальне добро. В Україні, де пандемія робить свої перші, але доволі грізні кроки, вже відбувалася істерика «правозахисників» проти намірів влади на період карантину перекрити кордон з ОРДЛО і анексованим Росією Кримом. Звідти до нас можуть проникати носії інфекції, погіршуючи й без того складну ситуацію. Тим більше, як заявив один з керівників Меджлісу кримськотатарського народу нардеп Ахтем Чийгоз, зараз в Криму з медициною відбуваються страшні речі. «Правозахисники» чомусь бачать лише права окремої людини поза контекстом прав інших людей.
Читайте також: Сто років виживання. Від яких вірусів постраждала Європа у XX та XXI століттях
Україні доведеться робити серйозні висновки для тебе. Ціна електоральної помилки для нації зросла в багато разів. Українське «клоунократія» як назвав нинішній режим відомий публіцист Віталій Портніков виявилась геть не готовою до будь-яких серйозних випробувань. Непродумані самогубні рішення лише погіршують ситуацію в Україні. Чого варта тільки рішення зупинити метрополітен у найбільших містах України…
Коронавірус змусить всіх, у тому числі Україну, замислитися про допустимий рівень відкритості і потрібний рівень необхідної ізольованості в надзвичайних обставинах, яких, судячи зі всього,в сучасному світі ставатиме дедалі більше.