Росія — велика й вільна держава. Хто не згоден, вийдіть із класу й мовчки чекайте черги на розстріл. Велика! Із якою швидкістю тут працює машина часу, здатна загнати одну сьому частину суші в XVI століття! Як стрімко найабсурдніші анекдоти набувають сили життя! Як упевнено Росія приймає до свого лона все найгірше, що є в країнах світу! Ну от, скажімо, ще недавно сумно жартували, що вона перетворюється на православний Іран. Дожартувалися. Вважайте, що вже перетворилася. Адже в Ірані також є президент і парламент, 10 віце-президентів і 21 міністр — усе як у дорослих. Є навіть Рада вартових Конституції, тож більшості з нас неважко здогадатися, що є й сама Конституція. Охопивши все це могутнім мозком і могутньою душею, верховодить Великий керманич, він же рахбар, він же, пробачте, факіх.
Буквально днями, не встигнувши й писнути, Росія знайшла свого рахбара (хоча більше хочеться назвати його «факіх», але Центр боротьби з екстремізмом може причепитися, мовляв, кого це «іх»?!). У країні стався такий тихий конституційний переворот, що навіть найзатятіша опозиція ніяк його не почує. Про всю Росію й казати нічого: їм з екрана маленька людина, змучена ботоксом, пообіцяла величезний материнський капітал, і всі кинулися негайно кохатися з думкою про швидких дітей. Їм не до Конституції.
Читайте також: Нові наполеонівські війни
Тим часом, пообіцявши навіщось ще якихось благ, і без того прописаних у законах, чоловік із лискучими щічками швидко й не зовсім виразно розповів про конституційний переворот як доконаний факт. За кілька хвилин він підтвердив те, про що із серйозним виглядом розмірковують аналітики, політологи та баба Зоя з бабою Ніною на лавочці біля під’їзду (ніби тут є про що міркувати): навіть мріяти не смійте, щоб він передав владу коли-небудь і кому-небудь. А ну вас до біса, обирайте собі президента (але тільки кого я скажу), це все одно буде а-ля Дімон, а фактичним керівником країни залишатимуся я, маленький старий чоловік, виснажений ботоксом, що забув, як звати дочок.
Абсолютно не важливо, якими саме новими функціями наділять Держраду, як пообіцяв «вождь». Судячи з усього, Путін незадовго до 2024-го очолить цю оновлену структуру. А може, навіть раніше, оголосивши дострокові президентські вибори. Нині Держрада — дорадчий орган, що складається переважно з губернаторів і ще якихось нікому не відомих людей. Важливо тільки, що тепер ми всі отримуємо те, до чого йшли останні 20 років. І найдивніше в цьому те, що комусь це ще здається дивним.
Усі ці зміни волею Путіна чомусь повинні бути закріплені в Конституції. Бідна наша Конституція давно вже стала безсловесною кріпачкою, над якою пан із друзями можуть знущатися як захочуть.
Набравши шайку із 75 осіб, Путін наділив її функціями конституційних зборів — тих самих, які збирався заснувати ще Єльцин, потім пообіцяв Путін, але за 20 років так і не знайшов для того часу. Тепер ця слухняна зграйка шарікових, що складається зі спортсменок, акторів, музикантів, убивці українців Прілєпіна та іншої полови, готує поправки до Конституції. Серед 75 осіб тільки кілька юристів. Навіть не пристосовану, як виявилося, до російських умов єльцинську Конституцію-1993 місяцями розробляла еліта юридичної спільноти. А тут нам уже пообіцяли, що в травні поправки наберуть чинності, нібито пройшовши спершу нібито всенародне нібито голосування. Причому, зауважимо, усім списком, тобто навіть для годиться людям не дадуть обговорити кожну поправку окремо й за якусь проголосувати, а за якусь ні.
До того ж у Конституції скасована стаття, що закріплює пріоритет міжнародного права над внутрішнім. Це другий головний пункт усіх цих ігрищ поряд із довічним правлінням нинішнього президента. І без того величезна неконтрольована влада Путіна тепер буде вільна від міжнародного нагляду. Далі стануться, очевидно, виходи з міжнародних інституцій та посилення репресій щодо так званих іноземних агентів. Це називається в шарікових відновленням суверенітету й вітається більшістю населення, яке має телевізор.
Читайте також: Зоря Європи й присмерки Росії
Судячи з того, що Путін призначив свого «вірного Руслана» заступником голови Ради безпеки, тобто власним замісником, головними «скрєпами» влади відтепер стануть Радбез і Держрада, що безпосередньо контролюватимуть владу на місцях. А наш немічний від старості дзюдоїст уподібниться двоголовому орлу, очоливши відразу обидва органи. При цьому парламент (він же Дума) переводиться в режим ручного управління через нагляд з боку Конституційного суду, а уряд, своєю чергою, потрапляє під контроль безправного парламенту. Здрастуй, Іран!
…9 листопада 1799-го, або ж 18 брюмера. На засідання Ради старійшин уривається генерал Наполеон Бонапарт і виголошує гарячу промову про якісь небезпеки, що загрожують республіці, про необхідність захищати Францію. «А Конституція?» — перебив його один із депутатів. «Конституція! — вигукнув генерал. — Вона більше не може нас рятувати, тому що її ніхто вже не поважає». До ганебного заслання на острів Святої Єлени залишалося 16 років. На щастя, нині час минає значно швидше. А Конституція, як і тоді, насилля над собою не пробачає.