Осідок інституту містився на 46-му поверсі культового Емпайр-Стейт-Білдінгу, на розі 5-ї авеню та 34-ї вулиці. Поки ми знайшли собі постійну квартиру на розі Бродвею та площі Колумбус-Серкл навпроти Центрального парку, нам винайняли невеличке помешкання в житловому будинку на розі 5-ї авеню та 29-ї вулиці.
До інституту було близенько, а оскільки ми знали місто не досить добре, то щодня після роботи ходили з дружиною 5-ю авеню то на південь, то на північ. Відкривали нові вулиці, парки, пізнавали нью-йоркські архітектурні таємниці. Одразу на початку наших прогулянок, хвилин десять на південь, на розі 5-ї авеню та 23 вулиці, навпроти парку Медісон-Сквер з одного боку й легендарного Флетайрон-білдінгу з другого в будинку Той-Сентр ми знайшли місце, яке потім регулярно відвідували. Отже, там 31 серпня 2010-го, за день до нашого приїзду до Нью-Йорка, відкрила свій осередок сьогодні відома, а тоді ще тільки галаслива мережа Eataly.
Читайте також: Ще трохи про еліти
Eataly — слово-поняття, яке виникло зі сполучення двох інших англійських слів: eat (їсти) та –aly, частини слова Italy (Італія). Як бачимо, відокремити Італію від їжі не вдається навіть у новоствореному англійському слові. Але що таке Eataly, куди перші тижні після відкриття стояли довжелезні черги? Отже, ідея Eataly зародилася в голові Оскара Фарінетті у 2002-му, але матеріалізувалася тільки через п’ять років, коли в Турині на старій фабриці вермуту відкрили осередок Eataly Torino Lingoto. Як писали тоді, «найперший мультифункціональний ринок, присвячений італійській досконалості у світі». Решта — то вже історія із 35 новими осередками в Італії та світі. Ідея була геніальна у своїй простоті: «Зібрати під однією покрівлею високоякісну їжу за стабільною та розумною ціною для ВСІХ, ушанувати італійське біорозмаїття, створити неформальне, природне, просте місце, щоб їсти, купувати й учитися».
Що таке Eataly? Це щедро забезпечені гастроном, кафе, а також ресторани. Спільним знаменником є італійські продукти, акценти й галаслива, жвава атмосфера. Це ідеальне місце для любителів італійської кухні, тут можна придбати відомі сорти спагеті, соуси, рис для ризото, а також сири, м’ясива, печиво, італійські солодощі й чудові вина.
Eataly — це повернення до класичної ідеї piazza, тобто ринку, де можна купити все, про що може мріяти справжній італієць і що має щось спільне з їжею. Можна непогано й у симпатичній атмосфері поїсти в невеликих ресторанах, починаючи від La pizza & la pasta й закінчуючи м’ясними та рибними ресторанами, де подають страви тосканської, п’ємонтської і сицилійської кухонь. А на десерт — le dolci, тобто солодощі та кава, очевидно, тільки італійська. До того ж чудовий гастроном, де можна купити все необхідне для італійської кухні. І все те під одним дахом, наприклад у Нью-Йорку це майже 5 тис. м2 поверхні.
Мережа Eataly сформувала свою місію в дев’ятьох пунктах, у яких перший і останній становлять квінтесенцію й водночас пояснення неймовірного світового успіху Eataly.
«1. Їжа об’єднує нас усіх.
Добра їжа зводить нас докупи й допомагає знайти спільну думку. Ми віримо, що одне з найбільших джерел радості — те, що діється навколо обіднього столу.
9. Кінцева мета.
Наша кінцева мета — мати вас як клієнта довіку. Найпростіший спосіб досягти цієї мети — запропонувати найкращу їжу та напої, а також найкраще середовище, у якому можна розкрити та розширити ваші смакові вподобання».
Ми закохалися в той осередок із першого погляду й лишилися вірними йому до останнього дня нашого перебування в Нью-Йорку. Я часто зустрічався там із приятелями й діловими партнерами за швидким робочим ланчем в одному з ресторанів Eataly. Я завжди купував там свою улюблену mortadella di Bologna (болонську ковбаску), чудовий хліб integrale 100% і моє улюблене червоне вино Бароло з П’ємонту.
Читайте також: Десинхронія
Покинувши Нью-Йорк, ми не раз шукали чогось, що нагадувало б нам Eataly, мріяли, щоб щось схоже до цієї мережі створили в Україні з українськими продуктами. Можливо, у майбутньому пощастить виділити з української традиційної кухні щось, завдяки чому вона стане унікальною і водночас універсальною. Звичайно, це завдання буде нелегким. Італійцям знадобилося не одне десятиріччя, щоб їхня, по суті, проста й селянська кухня стала однією з найпрестижніших у світі. Поки що вистачить, якщо ми зробимо таку спробу з українською кухнею самі для себе. Кухнею, багатою різними традиціями, різноманітними смаками. Смачне майбутнє відкрите перед нами. Але чому я пишу про це? Десь тиждень тому, їдучи машиною похмурого дощового листопадового дня по торонтській 5-й авеню, тобто по Блур-стріт, я помітив довгу чергу людей під парасольками. Пригальмував, щоб побачити, що там сталося, якщо в тому місті добробуту аж така черга на вулиці. Тієї миті дружина зі щирим захватом вигукнула: «Дивись, у Торонто відкрили Eataly!». Я дуже зрадів. Тепер ми матимемо змогу ходити до Eataly в нашому місті. Там можна з’їсти невеликий ланч із приятелями, а на прощання Мірка вип’є свою блакитну каву Illy без кофеїну та з’їсть досконале італійське gelato, морозиво, а я куплю собі кілька кружалець не дуже солоної mortadella di Bologna. Бо, як слушно зауважили творці Eataly, «одне з найбільших джерел радості — це те, що діється довкола обіднього столу».