Чи шкодить така зашореність сприйманню іншої культури? Організатори концертів знаного польського гурту Vołosi, виступ якого уважно слухав навіть його величність Карл XVI Ґустав, король Швеції, мабуть, ризикнули, запросивши струнний квартет у різдвяний тур, де із п’яти міст — три на Донбасі. Отримати під час виступу світових зірок пусті зали (бо «тут таке не слухають», «хто піде на поляків» та «це нудно й ніхто їх не знає») — то вже майже міжнародний скандал! Оскільки квитки мали хоч і символічну для виступу такого рівня, але ціну, ризик був: споживач у прифронтових містах уже звикає до доброчинності, зокрема і в царині культури.
«Ми співпрацюємо з місцевими громадськими організаціями та платформами, що підтримують креативні проекти. Маємо позитивний досвід саме на Донбасі, привозили нещодавно, наприклад, проект «РоздІлові» із Сергієм Жаданом, тож були впевнені, що все буде добре, люди прийдуть!» — пояснила менеджер проектів агенції «АртПоле» Тетяна Манзюк.
Читайте також: Бахмут: містична фортеця у міжчассі
І вийшло справді добре. Майже вщерть повні великі концертні зали. І, до речі, інший контингент, аніж у Жадана. Аплодисменти й неодноразові виклики на «біс», черга по автографи та фото. У Краматорську: «О, бібліотекарі наші прийшли. Усі» (це сказав чоловік, показуючи на жінок за сусіднім столиком). У Бахмуті: «Матусю, я розкажу моїй вчительці в музичній школі, що на віолончелі, виявляється, ТАКЕ можна грати!» (обізвалася дівчинка років 10, що впродовж усього концерту слухала, немов заворожена, а пальчики ворушилися)…
Чи не звик Донбас до такого, як запевняла мене чиновниця з обласного відділу культури, виправдовуючись за порожню площу під час фестивалю вертепів іще тиждень тому? Усі ці повні зали, люди, що їхали з торецьків та костянтинівок, щоб почути й побачити «чужу їм музику», вони теж збігаються тільки на якісь «Шльопки»? Та годі вже…
Як розповіли музиканти, вони свідомо їхали на Донбас, знаючи, що там війна. І, побачивши в залі кілька військових у формі, відчули особливий настрій та відповідальність. Скрипаль Кшиштоф Лясонь зазначив, що емоційність виступів гурту завжди залежить від ставлення слухачів, бо творчість його й колег базується на імпровізації та взаємодії із залою. Про напруження емоцій на концертах у цьому турі свідчить маленька деталь: у Краматорську навіть сцена не витримала. «У кожному місті енергетика особлива. Але ми відчули, що тут скрізь уміють слухати серцем!» — сказав після концерту в Бахмуті Кшиштоф.
Експеримент виявився дуже вдалим. Отже, можна не тільки витрачати великі державні гроші на «європеїзацію» чи «патріотизацію» Донбасу, що, на жаль, у багатьох випадках виявляється недолугим і малоефективним, а й спробувати ознайомлювати жителів із різноманітним якісним продуктом культури та підключати громадськість, аби не було потреби жалітися, що тут залишається тільки «зганяти на заходи»? Це ж універсальна формула: у якісного продукту завжди знайдуться споживачі. І, до речі, що з того, що тут дивляться «Іронію долі…», коли можуть серцем відчувати фантастичні карпатські мелодії від гурту Vołosi?!
—————————————————————————-
Довідка:
На європейській world music-сцені Vołosi заявили про себе 2010 року виступом на «Новій традиції» — авторитетному польському фестивалі, що спеціалізується на нових формах осмислення фольклорної музики. Поєднання балканських, трансильванських та карпатських мотивів із класичними мелодіями європейських композиторів, майстерність і невимушеність, енергія та елегантність припали до смаку критикам і публіці — Vołosi здобули майже всі можливі нагороди фестивалю. Музиканти встигли видати два альбоми і знайти шанувальників далеко за межами Польщі. З незмінним успіхом вони виступали в Грузії, Данії, Німеччині, Японії, Норвегії, Словенії, Бельгії, Швеції.