Добіг я більш, ніж вчасно: десятків зо три комуністів стояли біля свого ідола, а сотень зо три чернігівців навпроти на поважній відстані. Мої дискусії із захисниками сифілітичного фюрера, звісно, ні до чого не привели – нащадки розкуркулювачів, розстрілювачів стояли на своїх мантрах «єто наша історія», «правєдітє референдум», «каму он мєшаєт» … Сказав, що заважає моїм прадідам Самійлу Чепурному і Євсентію Ященку, які померли від голоду 33 року, моїм батькам покійним, що так і не пожили по-людськи, заважає їм самим, бо не можуть дати жити нам нормально, вибираючи до влади то Симоненка, то Кучму… Та хіба комуністи колись когось слухали?
Коли молоді хлопці заспівали Гімн України – комуністи трохи притихли у своєму запалі. Коли ж у них полетіли яйця – розгубились. Коли молодь після скандувань «Банду – геть!» і «Комуняку – на гілляку!» – розійшлися. Правда, в одного захисника фюрера мітингарі вилучили газовий пістолет, що його забрала міліція.
З пам’ятником возилися довго: молоді хлопці ніяк не могли зачепити його зашморгом за шию. Нарешті це вдалося. Лебідка, троси, кілька десятків дужих рук і він упав. Так наче присів спершу на одну ногу, подумав і завалився. Слава Богу, цього разу його людиноненависницька ідеологія не забрала нікого за своїм ідолом. Щоправда, одному хлопцю комуніст вдарив по голові, розсікши до крові…
Людей було вже за тисячу. Міліція охороняла громадський порядок – цього разу уже не пам’ятника. До речі, у Києві на Бесарабці перед поваленням вождя охороняв чернігівський «Беркут». Тут раніше теж вигулювалися постійні наряди міліції. Тепер у правоохоронців поменшало об’єктів для патрулювання. До речі, сьогодні й ще один об’єкт комуністично – російського наступу на українство впав: під вимогою тисяч мітингувальників прихильники московської церкви розібрали свій намет під козацькою єкатерининською церквою, що довгі 7 років мозолив очі туристам, псував пам’ятку архітектури і душі релігійних фанатиків. Першим зняли величезне фото патріарха Кіріла, що був у них на наметі замість ікони.
А ще Лєнін упав у Прилуках – там, на відміну від Чернігова є міська влада, яка й прийняла зважене рішення. Там Лєніна зняли кранами у присутності двох тисяч людей і вивезли на …сміттєвозі. Дійсно, як казав колись московський патріарх Тихон, почувши про заливання каналізацією мумії Лєніна, «по мощах и елей».
…Брат заступника голови чернігівської «Просвіти» Олександра Шевченка нервував поруч зі мною, коли довго вовтузилися з Лєніним: «Треба везти братову народжувати, але сказала поки Леніна не повалять – не поїде!». Повалили. Поїхали. Народила хлопця більше 3 600. Козак. Як назвати батьки ще вирішують. Мабуть, це перший українець у Чернігові, що народився без боввана комуністів у центрі міста.