Євромайдан більше схожий навіть на OccupyWallStreet 2011 року, аніж на якісь інші протести незалежної України. Студенти, які не допускають політиків у своє коло і які самі точно знають, як і що їм робити. Євромайдан називають протестами ровесників незалежності. Частково це так – ровесники незалежності зараз є студентами старших курсів. Та окрім цього їх ще можна назвати поколінням ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання).
Нинішні студенти вищих навчальних закладів у своїй переважній більшості вступали за концептуально новою системою, в якій корупційні механізми зведено до мінімуму. Так, вона не ідеальна, і в ній є лазівки, проте з ймовірністю 99,99% абітурієнт, який правильно виконав усі вимоги і здійснив усі необхідні дії, за умови вчасного подання документів і маючи достатню кількість балів вступить до бажаного вищого навчального закладу. Логічні зв’язки у свідомості цих дітей працюють по-іншому. Багато з тих, кому зараз 30 і більше, скажуть, що для вступу потрібно побудувати такий ланцюг: «заплатив за навчання – вчишся» або «дав хабаря – вчишся», тобто ланцюги «багато працювати», «мати гарні результати» тут присутні опосередковано, неявно, можливо, як додатковий бонус, або якщо присутні, то не для всіх. Водночас теперішні першокурсники, та й друго- й третьокурсники знають, що працює інша система: «важко попрацював рік – здав ЗНО – набрав гарні бали – вчишся де хочеш». Чи не вперше за багато років студентство з юності знає, що важка праця, наполегливість і зусилля – обов’язкова передумова для бажаного результату. А система вищої школи ще не встигла вбити у них ці спогади.
Тому ці діти вірять: якщо вони зроблять усе правильно, вони свого досягнуть. Їм для цього не потрібні політики чи організатори. Вони все організують самі, вони знають, як потрібно робити. Власне, вони знають основне: якщо все робити правильно – результату буде досягнуто.
Однак і це ще не все. На протестувальників завжди в усі часи намагалися тиснути всіма допустимими й недопустимими методами. Не став винятком і Євромайдан, Facebook-сторінка якого не встигає розповідати про всі випадки відмов перевізників вести людей до Києва, та навіть таких нечуваних ситуацій, як відмова продати залізничні квитки до столиці. На студентів також тиснуть – їм погрожують відрахувати з вищих навчальних закладів. Серйозну погрозу мало кому сподобається відчути на собі. Проте вони не стосуються наших протестувальників. Їх виключать – вони з тими ж балами ЗНО менш, аніж за рік стануть студентами цього чи сусіднього закладу. Вони знають, що це реально, що це можливо, і тому вони не бояться. Цей важіль впливу можна застосовувати для тих, хто наближається до бакалаврату (4-й курс) або для завтрашніх випускників (5-й курс). Першо-, друго- та й третьокурсники єдине, що втратять за таких умов, – один–два роки навчання.
Таким чином, мимоволі чи навмисне, але ті чиновники, які запровадили ЗНО, навіть у такому вигляді, як зараз, де-факто стали в певному розумінні «батьками» сучасного Євромайдану. Вони нам подарували чудову молодь з почуттям власної гідності й упевненістю в тому, що вони в змозі зробити неможливе.