«Конченый язык!» – стисло описує своє ставлення до державної мови на сторінці українофобської спільноті у соцмережі В'ячеслав, хлопець із Донецька. – «Фу, гадость!».
Дискусію, в якій він бере участь, важко назвати плідною. Тут зібрались однодумці, яким не потрібно наводити одне одному аргументи на користь своїх переконань чи вигадувати спільні справи. Вони хочуть просто виплеснути емоції. «Мерзкий язык!», – вторить В'ячеславу сумська дівчина Аня.
В'ячеслав – 1992 року народження. Хлопець начебто не дурний – принаймні, не типовий електорат Якуневича з відомого відео. Читає Esquire, цікавиться модою, слухає техно. Пише без помилок та здобуває вищу освіту.
Читайте також: Хто створює українофобські групи у соцмережах
Наважуюсь спитати про особисте: «За що ти ненавидиш українську мову? Чому «конченый язык»?». Він наче виправдовується: «Жила бы у меня – думала бы так же», – відповідає. – «Ну реал».
У подальших поясненнях немає жодної агресії. «У нас, в Донецкой области, да и в близлежащих областях, на украинском почти никто не говорит», – констатує хлопець. – «Для меня украинский язык не очень удобен в общении, поэтому мне не нравится, что нам его навязывают».
Певна річ, ніхто не змушує В'ячеслава спілкуватись українською у повсякденному житті. Втім, із мовою він зрідка стикається університеті. «Я учусь на пятом курсе, – розповідає. – Всякие тесты, задачи на украинском – меня это жутко бесит, так как читать не удобно. Голова на украинском не варит!».
Читайте також: Спецоперація проти української мови
21-річний юнак мав багато років поспіль вчити українську у школі. Нехай «як іноземну» – це нещодавно пропонували автори популярного у мережі оголошення донецького походження. Але хоча б на рівні, який дозволив би йому… читати. «Удобно» читати.
У школах Донецька, за даними мера міста Олександра Лук'янченка, російською мовою навчаються 72,1% школярів. Маючи лише кілька годин української на тиждень, діти, певна річ, позбавлені будь-яких натяків на українську термінологію у вивченні профільних для них у майбутньому предметів. І, звісно ж, живого спілкування українською.
«Добивають» дрібничками. Скажімо, як свідчить блогер santv72, у одній зі шкіл Макіївки для вивчення української літератури учням 10 класу якось видали підручники «Української радянської літератури».
«Я думаю про рідної Москви мости камінні, гордість і окрасу», – один зі зразків української поезії. – «Де люди всіх країв незмірних наших проходять, опромінені Кремлем».
Читайте також: Чому Донбас перетворився на совковий заповідник
Раптовий перехід від кремлівського «опромінення» до реального життя, в якому може трапитись тест державною мовою, спричиняє неабиякі складнощі.
“Я не отрицаю, что украинцы должны знать украинский, но нужно преподносить его населению как-то лояльно, а не просто всем навязали – все справились!», – висловлює несподівану думку ровесник нашої незалежності. Звучить це так, наче українську в Україні «запровадили» буквально вчора. Насправді, не запровадили досі…