І скоро у нашому лексиконі може знову з’явитися міцно забуте за останню чверть століття поняття «валютчик». А там, дивись, і «спекулянт» вигулькне. І про «нетрудові доходи» знову почнуть говорити – на основі відповідних статей Кримінального кодексу. Ну, а разом із тим, ясна річ, виявлять себе «українські буржуазні націоналісти», «вороги народу» та «наймити світової реакції». І піде-поїде, поскаче-покотиться второваним шляхом…
А йдеться насамперед ось про що. Останнім часом речники керівництва Нацбанку виступили з кількома заявами, присвяченими регулюванню обігу грошових потоків в Україні. Так, голова комітету із запобігання проведенню недобросовісних валютних операцій Нацбанку Юрій Горшков заявив, що НБУ активно вивчає можливість введення обмежень по сумах розрахунків готівкою.
Скажімо, холодильник чи телевізор громадянин ще матиме право купити за готівку, а от автомобіль чи квартиру – вже ні. Чи, якщо пройде інший варіант обмежень, то і не кожний холодильник чи телевізор можна буде придбати за паперові купюри: все, що коштує кілька тисяч гривень – тільки за електронні гроші. Ото ж бо радість настане у тисячах сіл і селиш, де свого часу існували хіба що відділення Ощадбанку (вони працювали день чи два на тиждень), а тепер і ті зачинилися!
Бо ж головна небезпека для фінансової системи, виявляється, – це діяння пересічних громадян, котрі, бач, не надто довіряють банкам, а воліють розраховуватися сакраментальним кешем. Цікаво, а купівля певними особами за безготівковим розрахунком, але за вочевидь заниженою у кілька разів ціною державного Київського мотоциклетного заводу – що відбулося безпосередньо перед виборами до Верховної Ради – це є недобросовісною фінансовою операцією чи не є? Чи Нацбанк такими речами взагалі не займається, його цікавлять інші речі?
А таки цікавлять. Виявляється, Національний банк оцінює обсяг доларової готівки на руках у населення аж у $ 50 млрд. Це заявив директор департаменту управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександр Дубихвіст. «Тільки за найскромнішими підрахунками $ 50 млрд.
Давайте поставимо запитання: чи не є ці готівкові долари, які використовуються в тіньовій економіці як кров цієї економіки, загрозою для національної економічної безпеки?», – наголосив речник Нацбанку з гарним козацьким прізвищем Дубихвіст.
Справді, сума немала – понад тисячу сто доларів на кожного українського громадянина, від немовлят до столітніх стариганів. Ясна річ, у одних – нуль, у інших – кілька десятків тисяч готівки, якщо вести мову про пересічних українців, а не про олігархів, можновладців та їхню обслугу. Але знов-таки виникає запитання: а якого дідька громадяни так активно тікають від національної валюти? Може, не факт, а причини цієї втечі і становлять головну загрозу для національної економічної безпеки? З іншого боку, чому пан Дубихвіст нічого не говорить про ще більшу доларову суму, виведену за два минулі роки олігархами та їхніми молодшими компаньйонами за кордон? Адже ці сакраментальні $ 50 млрд пересічні громадяни тримають усередині держави, вони їх або заробили в Україні, або ввезли їх, заробивши за кордоном, і тратитимуть переважно в Україні – на відміну від олігархів та їхніх команд…
І, нарешті, головне. Виявляється, Нацбанк очікує зростання стабільності на готівковому валютному ринку у разі, якщо Рада ухвалить законопроект, який дозволить притягувати громадян до кримінальної відповідальності за спробу продати готівкові долари або євро на тіньовому ринку.
Один до одного зліпок з законодавства радянських часів про «валютчиків», чи не так? А у разі потреби як «спробу продати долари» можна потрактувати і продаж якогось товару за валюту, і намагання розплатитися за виконану роботу… Такий широкий простір для інтерпретацій! Цікаво, а чого це речники НБУ не ведуть мову про кримінальну відповідальність за продаж російських рублів? Чи це, на їхню думку, зовсім не іноземна, а майбутня українська валюта?
Одну слово, «совок» повертається прискореними темпами. І так само, як й у ті часи, населення України де-факто виявилося поділеним на дві категорії. Перша – це щось на кшталт новітньої номенклатури, тобто олігархи, лояльні до влади впливові бізнесмени, можновладці всіх рівнів та їхня обслуга тощо. Цій публіці, якими б суворими не були закони, дозволено все чи майже все. А от пересічним громадянам (тим більше неблагонадійним, передусім тим, котрі нахабно спілкуються українською мовою) не дозволено багато чого, і з кожним днем сфера недозволеного зростатиме.
Адже, виявляється, ті, в кого є вдома долари, стали загрозою національній безпеці… А як звуться такі персонажі? Вірно, «ворогами народу» та «агентами реакційного Заходу». А кого ганяє міліція, кому не дає вільно продати кілька пучечків кропу чи петрушки? Вірно, бабусь із приміських сіл, котрим немає звідки платити містове на базарі; оці бабусі й потрапляють у стару «совкову» категорію «осіб з нетрудовими доходами», як ганяли їх, так і ганятимуть далі…
…Наразі ж нардеп Вадим Колесніченко звернувся до Генпрокуратури з вимогою притягнути до відповідальності співробітників ТОВ «Інтертелеком» за те, що посміли формулювати угоди зі споживачами державною мовою. Бачте, які «українські буржуазні націоналісти»! Якусь там мову захотіли!..
Отож, як співалося у колись знаменитій пісні, «ми повертаємося до СРСР». Утім, абревіатура USSR має подвійну розшифровку: і Радянський Союз, й УРСР. Звісно, хрін за редьку не солодший, тим більше, коли він вирощений на донецьких териконах із генетично модифікованого у Кремлі насіння…
А тим часом Нацбанк уже розглядає питання про офіційну прив’язку гривні не до осоружного долару, а до рідного рубля. Зрозуміло, що «верхи», новітні номенклатурники, й далі триматимуть свої доларові рахунки за кордоном, і далі вони вимірюватимуть сенс життя в «зелених». А от для «біомаси», щоб не рипалася і не занадто високо себе цінувала, запровадять щось зовсім інше. Пам’ятаєте, були «інвалютні» й «дерев’яні» рублі? Come back in the USSR!