Дак ото, Вітя, чого я дзвоню. Я тепер уже шапками не торгую. Перейшов на літературу. Ну, да, як і ти. Правда, вигідно? Отож. Хоча мені до твоїх гонорарів далеко. Але ісландську сільодочку я теж собі можу дозволити.
Значить так, Вітю. Як твій давній прихильник, апологет, поет і автор відомого вірша «Убий цього самого» я давно і послідовно виступаю проти гомосексуалізму в усіх його виявах. А особливо у владі.
Мабуть, і ти вже зауважив, скільки прихованих гомосеків причаїлося в нашому парламенті та як вони відкрито, не ховаючись, не шаріючись, демонструють перед телекамерами свої збочення. Маю на увазі те, як привселюдно виціловуються й обнімаються. Мовби не досить їм одного потиску рук.
Не знаю, як тобі, а мені дивитися на це гидко. Тож я з усією щирою душею підтримую політику партії та уряду в боротьбі із сексуальними збоченнями на сучасному етапі. Обома руками, ногами і оцим-о голосую за новий закон.
Пропаганді гомосексуалізму нарешті поставлено потужну перепону. Вірю, що відтепер з усіма тими збоченими поцілунками в Раді буде покінчено. Нехай цілуються собі в туалеті чи буфеті.
Та мушу тебе, Вітю, застерегти, що ворог не дрімає і проникнув у святая святих, а саме у революційну когорту лобістів нового закону. Адже психотерапевт Тіна Берадзе поставила нещодавно дуже точний діагноз одному з них: латентна фаза розвитку гомосексуалізму в психіці особи. Відтак його участь у просуванні цього епохального закону скидається на спритне маскування і відволікання уваги від своєї особи. А ми пам’ятаємо, як маскувалися колись усілякі троцькісти і шпигуни.
Тому нам усім зараз доведеться бути особливо пильними. Адже відкритої пропаганди гомосексуалізму в Україні немає. Ти це теж помітив, Вітю? Можливо, у нас видаються якісь журнали, про які ми ще з тобою не знаємо? Чи знімаються фільми за участю відомих депутатів, бородатих батюшок, зеків і бійців української армії?
Ні, і журнали не видаються, і фільми не знімаються. Але пильність втрачати не варто. Тому хочу звернути твою увагу на одного одіозного міністра, який цікавиться хлопчиками… Що? Жена-актріса?.. Да ти шо – це тільки для прикритія. Про це всі знають. У неї другі інтєрєси.
Так що бачиш, яку змію на своїй груді ти пригрів?.. А-а, не ти? Кірілл пригрів? Між іншим. Не скажу, що це пропаганда гомосексуалізму, але описи гомосексуальних актів можна знайти в багатьох книжках. Навіть в одного українського письменника. У романах Олександра Ульяненка є описи гомосексуальних утіх у середовищі служителів Московського патріархату. Так шо прівєт Кіріллу.
Але це єдиний відомий мені приклад в українській літературі. Так шо не переживай. І сміливо читай хоч Борю Олійника, а хоч Драча… Да нє, я не в том смислі, шо дра… Я ж понімаю, шо тобі це ні до чого, коли під боком така краса неземна… Я про Івана Драча, прихильника твого скромного поетичного дару… А щодо ГОмера будь спокійний. Може, він і був гоміком, але нам про те невідомо. Хоча вони там, у Давній Греції, дуже полюбляли з хлопчиками…
І хоча українські письменники дуже відстали від зарубіжних у пропаганді гомосексуалізму, це не заважає книгарням торгувати творами, де всі ці збочення як на долоні: Жан Жене, Едуард Лімонов, Марсель Пруст, Юкіо Місіма. Як, зрештою, і творами самих гомосексуалістів: Оскара Вайльда, Волта Вітмена, Вільяма Шекспіра, Джорджа Байрона, Артюра Рембо, Поля Верлена, Ґарсії Лорки, де Сада. Додай до них лесбіянок: Ґертруду Стайн, Вірджинію Вульф, Емілі Дікінсон – і картина буде просто катастрофічна!
А музика Пєтра Чайковского і Джона Кейґа? Не навіює вона потяг до чогось забороненого? Мені навіює. Так і хочеться лебедя. Точніше, лебідку.
А картини Енді Воргола і Сальвадора Далі? А скульптури Мікеланджело? А фільми Бунюеля і Пазоліні?
Це ж капець! Ти тільки прикинь, Вітю, назвав я лише жалюгідну частину того, що підстерігає нас практично на кожному кроці. А в цей час наші телеканали демонструють стрічки про видатних гоміків! Один фільм «Повне затемнення» чого вартий! То Рембо верхи на Верлені, то Верлен верхи на Рембо. Це ж вужас! А трикутник Лорка – Далі – Бунюель! Цілий же серіал зняли, як вони… Тьху, бодай не казати!
Такі телеканали треба закривати, а частоти віддати Московському патріархату. Книжки зібрати і спалити на Майдані. А задля більшого ефекту запросити міністрів культури та освіти з Північної Кореї, де боротьба з будь-якими збоченнями вже давно поставлена на широку ногу. Наших міністрів треба відправити туди на перевиховання. І настане тоді благодать, і простяться нам наші гріхи.
Ну добре, більше не буду. Тільки передай тим, хто записав нашу розмову, що я називав видатних представників сексменшин зовсім не для пропаганди. А то ще, чого доброго, мене загребуть. А там, кажуть, на зоні… О-о-о-ой…