Минулої п’ятниці, вислухавши емоційний спіч Анатолія Гриценка на тему злочинної влади, подумав: чим же ж крити будуть свідки секти пакращєння? І головне – хто візьме на себе сміливість розповісти народу про карколомний успіх реформ і неймовірний добробут, який звалився на наші бідні голови.
Меню було невибагливе: Нестор Шуфрич, Інна Богословська і Єлєна Бандарєнко. Знову випустили на арену Шуфрича. Поліглот Нестор стрибав, як блоха, з української на російську, демонструючи специфічні знання обох мов. А він же ж хвалився, що знає ще англійську, угорську і словацьку. Краще б зосередився на якійсь одній, бо вуха в’янули від його «тристо», «чотиристо», «двухтисяча», «скілько», «крадше дивитися», «отут вот», «цукор по двєнадцать»…
Ага – про цукор. Нестор розповів про те, як невтомним регіоналам вдалося стабілізувати ціни і зупинити їхнє зростання. Та й справді, куди вже рости! Але чому ці стабілізовані ціни зашкалюють порівняно з цінами в сусідніх країнах?
Ще два роки тому наші сусіди їхали за продуктами до нас. Віднедавна все перемінилося. Тепер уся Західна Україна завалена продуктами з Заходу. В одному лише Львові відкрилося зо три десятки крамниць та яток із гордим написом «Продукти з Італії». І це не рахуючи продуктів і побутової хімії з інших країн. Везуть усе: сири, ковбаси, макарони, консерви, каву, чай, цукерки, печиво, олію, приправи, вино, пиво, навіть масло, борошно й молочні вироби. І навіть той самий «стабілізований» цукор.
Мало того, що всі ці продукти дешевші, ніж наші, то вони ще й якісніші. Принаймні я останні два роки купую майже усі продукти в тих крамницях.
Але Нестор заспівав оду ще одному покращенню нової влади, яка схвалила аж дев’ять законопроектів, що стосувалися ліків. «Підписано меморандум, який сьогодні підписали всі імпортери і виробники. Вони взяли на себе зобов’язання до 30% зменшити ціни на ліки. Ми їм сказали: або тюрма, або знижайте ціни».
Цікаво, чи сам Нестор відвідував аптеки після підписання того меморандуму? Бо каже, що закон уже працює. Шкода, що про це нічого не знають в аптеках. Ліки за два останні роки подорожчали від 50 до 100%, і це при тому, що долар суттєво не піднявся, а євро навіть впало.
Буваючи за кордоном, я тепер і ліки везу додому. Я не знаю чому, але імпортна сантехніка, побутова і комп’ютерна техніка у сусідів теж чомусь дешевші, ніж у нас.
Цього літа, відпочиваючи з дружиною у Хорватії і повертаючись через Угорщину, ми закупилися в хорватських та угорських супермаркетах. Запакували авто по саму зав’язку. Купили не лише продукти, а й дещо з одягу, косметики, хімії та ще й для малого шість наборів «Lego».
На кордоні я побачив такі самі вщерть заповнені авта відпочивальників, які поверталися в Україну, а ще цілу кавалькаду бусів, що також були з угорськими товарами.
Але що ж тут дивуватися? Знаю одного президента дуже бідної країни, який закуповує продукти аж в Ісландії, і знаю міністра закордонних справ тієї ж країни, якому постачають ісландське масло.
І коли Нестор волає: «Мені цікаво, по якій ціні люди будуть їсти ковбасу», то у мене постає інше запитання, а чи їсть він ту ковбасу, яку їдять наші люди? Я далеко не буржуй, але і я її не їм. Бо невідомо, що у ній є. У нас же, насправді, ніхто за якістю продуктів не стежить. Штрафи за фальшування смішні. І що це за закон, який забороняє робити перевірку без попередження? В Польщі на заправку може приїхати перевірка у будь-який момент і взяти пробу бензину. Зате наші бодяжники можуть спати спокійно.
Нам радять: уважно читайте складники продукту. Але чому це маємо робити ми? Чому не держава? В жодному італійському печиві немає такої кількості хімічних добавок, як у нашому. Більшість нашого пива – це не пиво, а пивний продукт. Сири – з хлористим кальцієм. Барвники, стабілізатори, ароматизатори щокроку.
Якщо ви придбаєте цукерки наших відомих цукерників тут і за кордоном, то будете мило здивовані. Та сама коробка, ті самі цукерки, а складники різні.
Лише зараз Азаров прокинувся і подумав, чи не заборонити фосфати у пральних порошках. Він би ще придивися до того, який газ і яку електрику постачають нам олігархи. Про неякісний газ уже писали не раз, а от візьмімо напругу. Багатії закупили обленерго зі старим обладнанням, зі старими трансформаторами і гребуть гроші, не вкладаючи ані копійки. Але за останні 20 років у людей побутової техніки значно побільшало, відтак напруга ніколи не сягає 220 В. У мене, скажімо, 190, а часом і 170. Яка техніка витримає таке знущання?
А коли схожий на євнуха друг Пєті заявив, що «ми прєдставляєм альтєрнатіву другой і другой власті», зрозумів, що моїх розумових здібностей недостатньо, щоби второпати таку премудрість, і вимкнув телевізор.