Антиолімпійські ексцеси Олімпіади

6 Серпня 2012, 10:26

Отож коли спершу українська чоловіча збірна зі спортивної гімнастики виборола бронзові медалі, а потім судді передумали й віддали бронзу збірній Японії (представники якої аж сім разів, якщо не помиляюся, падали під час виконання комбінацій на снарядах), то подумалося: от воно, починається…

Наступний інцидент, на перший погляд, підтвердив цей висновок. Нагадаю, в 1/8 фіналу олімпійського боксерського турніру у ваговій категорії до 75 кг арбітри присудили перемогу у двобої між українцем Євгеном Хитровим і британцем Ентоні Оґоґо останньому. Причому дуже по-хитрому. Судді віддали перевагу британцеві в першому раунді за очками – 5:3, у другому раунді арбітр у ринзі двічі відраховував британцеві стоячий нокдаун, однак судді віддали перевагу Хитрову всього в одне очко (7:6), третій раунд набагато активніше провів українець, але судді віддали йому перевагу також лише в одне очко (8:7), що в загальному підсумку привело до рівності очок (18:18). І після цього арбітри присудили перемогу саме представнику країни, яка приймає Олімпіаду. Українська апеляція була відхилена. На думку Міжнародної федерації любительського боксу, «немає підстав для протесту».

А от у семиборстві підстави знайшлися. Але не для нашої команди. Німецькі спортивні функціонери опротестували зняття зі змагань Лілі Шварцкопф, яку судді дискваліфікували за порушення під час змагання в останньому виді – бігу на 800 метрів. Протест задовольнили – і в результаті українка Людмила Йосипенко лише менш як годину побула бронзовою призеркою Олімпіади, а потім перемістилася на четверте місце…

Якщо до цього додати скандали з біографічними даними ряду російських спортсменів, народжених в України, коли Львів, Київ та Луцьк фігурували як «російські міста», а вся Українська держава – як «Українська область», то підстав для висновку про упереджене ставлення до України з боку принаймні частини світового спортивного істеблішменту буде ще більше.

Але при більш детальному ознайомленні з інцидентами лондонських Ігор виявляється, що нехлюйство плюс, імовірно, свідомі провокації з боку деяких олімпійських волонтерів і чиновників – це загальна риса нинішніх усесвітніх спортивних змагань. Цілком випадково могли при представленні гравців жіночої збірної КНДР з футболу на сайті напроти їхніх фото та імен помістити прапор Південної Кореї, проте так само випадково повісити прапор Палестини над роздягальнею ізраїльських борців навряд чи могли…

Звісно, щодо українського боксера могла бути виявлена упередженість. Але ж постраждав від необ’єктивного суддівства не тільки він, а й такі знані майстри аматорського боксу, як Ерисланді Савої (Куба), Ільяс Сулейменов (Казахстан), Сергій Водоп’янов (Росія)… А що раптом сталося із командою США, яка колись не знала рівних на Олімпіадах? Останнім з її представників в 1/8 фіналу «вилетів» Еррол Спенс, причому так само в результаті зовсім не беззаперечного вироку суддів. Ну, антиамериканські настрої – це ще якось зрозуміло, вони побутують у певних середовищах, не тільки спортивних. Але ж з якої причини японський боксер, згідно з записками суддів, програв поєдинок, де в третьому раунді шість (!!!) разів відправляв свого суперника з Азербайджану в нокдаун? Щоправда, цього разу апеляція була задоволена, рефері дискваліфікували, а Сатоші Шиміцу став учасником ¼ фіналу…

Справжня спортивна трагедія сталася з південнокорейською шпажисткою Шин А Лам. У півфіналі за секунду чистого часу до закінчення поєдинку вона вигравала у німкені Брітт Гайдеман. Але… Щось сталося з вимірювачем часу, і спортсменки спочатку аж двічі обмінялися ударами, а потім німкеня завдала кореянці вирішальний укол. І лише тоді «чиста секунда» офіційно минула. Попри протест корейської делегації і демарш самої Шин А Лам, судді не переглянули результат поєдинку, відтак кореянка змушена була битися не за золото, а за бронзу з китаянкою Сунь Юйцзе, якій програла, бо була повністю вибита з колії. Всесвітня федерація фехтування хоче вручити Шин А Лам спеціальний приз за мужність і вжити заходи для запобігання подібних конфліктів, але… За словами президента НОК Республіки Корея Пак Єн Сена такі інциденти неприпустимі: «Це негативно впливає на настрій корейських спортсменів і псує їхнє враження від Олімпійських Ігор».

Жертвами несправедливості стали і російські пляжні волейболісти. У матчі з швейцарцями суддя по ходу гри фактично подарувала суперникам росіян кілька очок, у тому числі переможне очко на тай-брейку. Протест не допоміг.

І, звичайно, справжній погром відбувся у бадмінтоні. Фаворити змагань, китайська пара Ван Сяолі та Ю Ян, на думку суддів, умисно «здала» гру, щоб у наступному колі вийти на більш слабких суперниць. Отож і китаянки, і дві пари з Південної Кореї, і пара з Індонезії були дискваліфіковані, В результаті бронзовими призерками стали росіянки Валерія Сорокіна і Ніна Вислова, яким навряд чи світили медалі, якби не дискваліфікація аж чотирьох сильних пар. Утім, золото все одно взяли китаянки Тянь Цінь і Чжао Юнлей…

Загалом же кількість олімпійських (точніше, антиолімпійських) скандалів за десять днів надто велика, як на змагання такого рівня, до яких увесь спортивний світ готувався чотири роки. Непрофесійне, а часом і відверто тенденційне суддівство (особливо у боксі) вже стало притчею во язицех на Іграх у Лондоні. Що є причиною такого суддівства – політичні вподобання, великі гроші, чиясь особиста дурість та упередженість? Так чи інакше, міжнародним спортивним організаціям доведеться добре попрацювати, щоб очистити від намулу олімпійські ідеали.