«101 держава підтримала резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, у якій засуджується референдум у Криму. Однак 58 країн утрималися, серед них і представники BRICS. І це потрібно брати до уваги.Однак такий удаваний нейтралітет членів BRICS може дорого їм обійтися, враховуючи, що на їхніх кордонах також є проблема сепаратистських рухів, що створюють загрозу для суверенітету й територіальної цілісності. Індія потерпає від транскордонного тероризму, потенційних сепаратистських рухів, є серйозна загроза її національній безпеці з боку маоїстських повстанців. Китай має тибетців та уйгурів, які прагнуть відокремитися, а також страждає через регіональний розкол, що створює проблеми для центральної влади», – зазначає політолог.
«Останніми роками в Південній Африці активізувався рух за відокремлення від Капської провінції. Бразилія вже давно потерпає від сепаратистського руху в південному регіоні, серед населення якого переважають люди європейського походження. І нарешті, Росія має сепаратистські угруповання, які колись, не виключено, змусять Москву пошкодувати про окупацію Криму», – пише Гош.
«Ще один фактор: Індія, Бразилія та Південна Африка – це демократичні держави, лідерам яких необхідно готуватися до виборів, перш ніж прийти до влади. Ці тести на демократію та масштабні антикорупційні рухи, що з’явилися там, перешкоджають повному поєднанню й тандему з Росією. Тож члени BRICS «лишають двері відчиненими» й обережно уникають войовничої російської риторики. Нині на тлі абсолютного визнання всіма цими державами президентських виборів в Україні ситуація нормалізувалася. Правляча в Індії «Бхаратія джаната парті» відкрила представництва в Латвії, Польщі та Литві й розширює зв’язки з індійською діаспорою в Києві, що свідчить про можливі зміни в зовнішній політиці Індії. Тим часом президент Бразилії Ділма Руссефф готується до виборів 2015 року», – наголошує індійський політолог.
Детальніше читайте у матеріалі «Непомічені перспективи» в черговому номері журналу «Український тиждень».