Питання хто буде наступним очільником «самостійної з широкими правами автономії» Української православної церкви, є чи не найбільш важливим для російської церкви. Вірогідно, що саме задля позитивного вирішення (для Москви) цього питання й влаштовує постійні тури по всіх регіонах України патріарх Кирило. Адже, окрім «остаточного подолання питання розколів» та активізації місцевих властей на «пояснення» представникам УПЦ КП до якої церкви їм варто приєднатися (бо все одно храми заберуть), головною метою цих частих візитів є бажання на місті поспілкуватись з кожним з єпископів, знайти спільників, й проштовхнути вигідну для РПЦ кандидатуру.
Недарма ж, навіть з такого міцного інформаційного моноліту, як МП долітають до нас чутки, то про те, що сам патріарх Московський хоче стати Києво-Московським, й безпосередньо очолити Київську митрополію, то про те, що настоятелю Києво-Печерської лаври Павлу пропонують підтримати єпископа Донецького і Маріупольського Іларіона, після якого саме Павло стане наступним митрополитом Київським та всієї України.
Але неявка на анонсовану зустріч з дорогим гостем нашого президента, може говорити про те, що й сам Янукович почав замислюватись, а чи потрібна йому вся ця імперія під назвою «русскій мір», в якій він явно буде не в ролі «лідера нації». А останні заяви Януковича під час святкування ювілею Софії Київської, що він хоче повернути до України прах Ярослава Мудрого та що «для всіх довколишніх народів Київ з його святинями став другим Єрусалимом» – говорять аж ніяк не на користь того, що він приміряє на себе мундир Малоросійського генерал-губернатора у великом та могучем «русском міре».
Отже, боротьба йде серйозна й ґрунтовна. На кону не лише посада глави УПЦ МП, а взагалі – майбутня доля Російської православної церкви. Недарма ж під час кожного приїзду в Україну, патріарх Кирило повторює як мантру заклики про «єдиний духовний простір» та єдність народів. Бо, як казали класики й сучасники: без України не буде й Російської імперії. От і зараз, у Чернівцях глава Російської православної церкви видав чергове заклинання: «Нехай у свідомості нашій ніколи не зникає Велика Свята Русь — від півночі до півдня і від сходу до заходу — омита кров'ю мучеників і сповідників, сльозами, потом і молитвами святих преподобних отців. Спадкоємцями цієї Русі є всі ми з вами..»
Звісно, як завжди лідер РПЦ видає бажане за дійсне. Але якщо на теренах історичної Київської митрополії, тільки вітчизняні знавці давнини та богослови, а закордоном – тільки лідери п’яти древніх патріархатів, знають, що Українська православна церква не належить до «канонічних земель» РПЦ, то про Буковинську митрополію з впевненістю можна сказати, що до 1940 року вона взагалі не мала ніякого відношення до Московського патріархату.
Отже, чому Патріарх Московський та всея Русі Кирило вирішив, що Буковина відноситься до «Русского міра» залишається загадкою.
Читайте також: Буковинська церква не належить до "русского міра"